Формування 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ відбулося восени 2018 року на базі підрозділів, які мали досвід миротворчих місій. З того часу бригада пройшла шлях від оборонних боїв на півночі до тривалих зіткнень у Донбасі, постійно міняючи тактичний рисунок відповідно до викликів.
З чого починалася 110-та бригада
110-та окрема механізована бригада була сформована на підставі директиви Генерального штабу від 10 жовтня 2018 року. Ядром став 11-й окремий мотопіхотний батальйон, який із 2003 року брав участь у міжнародних операціях під егідою ООН у Косові, Ліберії та Демократичній Республіці Конго. Таким чином, бригада успадкувала досвід нестандартних бойових умов і взаємодії з іноземними контингентами.
Організаційно вона включала три механізовані батальйони, танковий батальйон, гаубичний та протитанковий дивізіони, а також підрозділи забезпечення, розквартировані в Чернігівській області. На момент створення основним озброєнням були модернізовані танки Т-64БВ, бойові машини піхоти БМП-1 та самохідні артилерійські установки 2С1 “Гвоздика”. Першим командиром став полковник Віталій Муженко, який уже мав управлінський досвід на рівні оперативного командування. Емблема бригади містить зображення щита з мечем та напівмісяцем, що відсилає до козацької символіки та оборонного духу північного регіону. Гаслом підрозділу стало “Міцний щит для нації”, яке сьогодні відображає бойову ідентичність.
До повномасштабного вторгнення підрозділи бригади несли службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил на лінії зіткнення поблизу Горлівки та Світлодарська. Основними завданнями було утримання опорних пунктів, виявлення та знищення ворожих диверсійно-розвідувальних груп, а також контрснайперська боротьба. Цей період дозволив особовому складу набути практичних навичок позиційної війни та пройшов під знаком постійного вдосконалення системи вогневої підтримки. Військовослужбовці навчалися використовувати безпілотники для спостереження за сірою зоною та оперативно реагувати на висування бойових груп противника.
Чернігівський рубіж
З початком повномасштабного російського наступу 24 лютого 2022 року 110-та бригада опинилася на одному з головних напрямків удару – Чернігівщині. Протягом березня–квітня підрозділи разом із місцевими силами територіальної оборони стримували просування противника, що намагався оточити обласний центр та просунутись до Києва.
Бойові дії розгорнулися навколо населених пунктів Мена, Корюківка, Седнів та на підступах до Чернігова. Бригада застосовувала маневрену оборону: мобільні групи на пікапах із протитанковими комплексами завдавали ударів по колонах, після чого відходили на підготовлені рубежі. Танкові підрозділи використовували Т-64БВ для засадних дій на основних дорогах, а артилерія працювала по скупченнях ворога біля мостів і переправ. Уже тоді для розвідки активно використовувалися цивільні квадрокоптери, що дозволяло оперативно виявляти переміщення ворожих підрозділів і коригувати вогонь. Це стало прообразом майбутньої масової дронізації тактичної ланки. Паралельно бійці облаштовували блокпости, мінували підходи та готували позиції для тривалої оборони. Вирішальну роль відіграла інженерна підтримка: підривання мостів і встановлення мінних шлагбаумів суттєво уповільнило просування колон.
Після відходу російських військ із півночі України в квітні 2022 року 110-та бригада отримала високу оцінку командування та була відзначена за злагодженість дій і утримання ключових рубежів. Цей досвід став фундаментом для подальшого застосування підрозділу на найбільш складних напрямках, зокрема на Бахмутському.
Випробування в Бахмутському котлі
Після звільнення півночі 110-ту бригаду перекинули на Бахмутський напрямок, де на початку 2023 року точилися надзвичайно важкі бої. Підрозділи тримали оборону у східних передмістях міста, зокрема в районі Опитного та селища Іванград, протистоячи штурмовим групам ПВК “Вагнер” і регулярним частинам ЗС РФ. Противник використовував тактику постійного тиску малими групами за підтримки артилерії та авіації, розраховуючи на виснаження сил оборони.
Умови на цій ділянці характеризувалися цілодобовим артилерійським тиском, використанням ворогом “хвильових штурмів” та постійним дефіцитом боєприпасів. Командування бригади застосовувало тактику утримання укріплених опорних пунктів у комплексі з короткими контратаками малих піхотних груп, оснащених автоматичною зброєю та гранатометами. Зв’язок забезпечувався через захищені цифрові канали з використанням Starlink, що дозволяло координувати дії навіть після втрати вишок мобільного зв’язку. Взаємодія артилерійських корегувальників із розрахунками гаубиць відбувалася через планшети із захищеним ПЗ, що різко скорочувало час реакції.
У цей період до бригади почали надходити перші партії західних зразків техніки – бронетранспортери M113 та бронеавтомобілі HMMWV, які застосовували для евакуації поранених і підвезення боєприпасів безпосередньо на позиції. Хоча бригада зазнала чутливих втрат, вона спромоглася утримати більшу частину позицій до початку літнього відступу. Ця кампанія стала поштовхом до масового впровадження ударних FPV-дронів, які згодом перетворилися на головний засіб боротьби з бронетехнікою противника.
Авдіївська фортеця та оборона на Донбасі
З середини 2023 року бригада утримувала ділянку фронту в Авдіївці, де російські війська зосередили значні сили для оточення міста. Система оборони спиралася на глибоко ешелоновану мережу траншей, бетонованих укриттів, підземних ходів і завчасно підготовлених вогневих точок. Кожен механізований батальйон отримав сектор відповідальності із розподілом засобів контрбатарейної боротьби, протитанкових ракетних комплексів та роїв ударних безпілотників. Ворожі спроби прорвати укріплення наштовхувалися на вогонь із закритих позицій та дії мобільних протитанкових резервів.
Використання планшетів із системою управління боєм “Кропива” дозволяло скоротити час від виявлення цілі до ураження до 2–3 хвилин, що суттєво підвищувало ефективність артилерії. Окрім того, підрозділи використовували програмний комплекс “Грім” для планування артилерійських нальотів і комплекс “Дельта” для візуалізації тактичної обстановки в реальному часі. Всі ці інструменти інтегрувалися через польові мережі на базі Starlink, а командири взводів отримували захищені мобільні термінали. Підземні комунікації, заздалегідь підготовлені інженерними підрозділами, стали критично важливим елементом захисту, оскільки дозволяли переміщувати живу силу та боєприпаси без ризику бути поміченими ворожими безпілотниками.
В Авдіївці також активно застосовувалися далекобійні тепловізійні пристрої та акустичні датчики для контрбатарейної боротьби, інтегровані з робочими місцями артилерійських командирів. Це давало змогу фіксувати активність ворожих розрахунків і негайно передавати координати на засоби ураження. Сумарно всі ці рішення перетворили оборону Авдіївки на багаторівневу систему, стійку до масованих штурмів.
Технологічна перебудова під впливом війни
Перехід до гібридного технологічного укладу в 110-й бригаді став наслідком аналізу перших місяців великої війни. Якщо на початку 2022 року основний наголос робився на засоби радянського виробництва, то вже у 2023 році підрозділи отримали широкий спектр цифрових інструментів: від планшетів із системою управління боєм “Кропива” до повноцінних командно-штабних комплексів, що обробляють дані з безпілотників у реальному часі. Окремою статтею стали навчальні програми для операторів дронів, які проводилися безпосередньо в прифронтовій зоні із залученням цивільних інструкторів та волонтерів.
Бригада експлуатує цілу низку безпілотних систем, серед яких:
- розвідувальні квадрокоптери типу DJI Mavic 3, що забезпечують коригування артилерії в реальному часі;
- спеціалізовані БПЛА “Лелека-100” для глибокої розвідки з тривалістю польоту понад 2 години;
- ударні FPV-дрони з кумулятивними бойовими частинами, які дозволяють знищувати бронетехніку противника;
- важкі октокоптери “Вампір” для скидання мін і боєприпасів на позиції ворога;
- баражуючі боєприпаси типу RAM ІІ, що вражають цілі на відстані до 30 км;
- системи скиду “Кажан” для ураження піхоти в бліндажах за допомогою термобаричних зарядів;
- платформи повторного використання “Сич”, які виконують функції ретранслятора зв’язку.
Як зазначають офіцери бригади, один оператор FPV-дрона здатен за день знищити до десяти одиниць ворожої техніки, що робить безпілотну компоненту ключовим чинником виживання піхоти.
Для протидії ворожим БПЛА бригада застосовує комплекс радіоелектронної боротьби, що включає:
- станцію “Буковель-AD” для виявлення та придушення каналів управління дронами;
- портативні антидронові рушниці для захисту піхоти на марші;
- комплекс “Нота” для створення локальних зон захисту опорних пунктів;
- засоби глушіння супутникової навігації, які зривають роботу крилатих безпілотників;
- систему “Ай-Петрі” для подавлення FPV-дронів на підльоті.
Всі засоби РЕБ інтегровані в єдину мережу управління, що дозволяє старшому офіцеру батареї перемикати частоти та режими роботи залежно від тактичної обстановки. Постійне навчання розрахунків і швидке постачання нових зразків через волонтерські канали забезпечують технічну гнучкість, необхідну для роботи в умовах радіоелектронного протистояння високої щільності.
Озброєння та бойові машини нового покоління
Протягом 2022–2024 років матеріально-технічна база 110-ї бригади зазнала радикальної модернізації завдяки постачанню західної техніки та вітчизняним розробкам. На зміну радянським БМП-1 і МТ-ЛБ прийшли бронетранспортери M113, бойові машини YPR-765, бронеавтомобілі MaxxPro, а також модернізовані Т-64БВ з новими прицільними комплексами та динамічним захистом. Волонтерські організації забезпечили підрозділи розвідувальними позашляховиками, засобами нічного бачення та індивідуальними комплектами зв’язку. Окремо слід згадати появу в складі бригади колісних бронетранспортерів “Козак-2”, які виявилися ефективними для патрулювання тилових зон та підвезення боєприпасів.
Орієнтовний перелік основних зразків озброєння 110-ї бригади станом на 2024 рік
| Назва зразка | Тип техніки | Основне озброєння | Кількість на озброєнні (орієнтовно) | Примітки щодо застосування |
|---|---|---|---|---|
| M113 | бронетранспортер | 12,7-мм кулемет | до 60 одиниць | пересування піхоти під вогнем, інтеграція з сучасними засобами зв’язку |
| YPR-765 | бойова машина піхоти | 25-мм гармата | до 40 одиниць | посилення вогневої міці механізованих відділень |
| MaxxPro | бронеавтомобіль | дистанційний бойовий модуль | близько 50 | захист від мін та засідок, евакуація поранених |
| Т-64БВ зр. 2017 | основний бойовий танк | 125-мм гармата, нічне бачення | близько 20 | модернізована версія з динамічним захистом “Ніж” |
| 2С1 “Гвоздика” | самохідна гаубиця | 122-мм гаубиця | до 18 | артилерійська підтримка на відстані до 15 км |
| “Лелека-100” | розвідувальний БПЛА | оптико-електронне корисне навантаження | 3 комплекти | розвідка на глибину до 50 км |
Новітнє озброєння покращило мобільність підрозділів і знизило втрати особового складу, оскільки бронювання західних машин витримує ураження уламками та дрібнокаліберними снарядами. Паралельно триває дооснащення засобами дистанційного мінування, комплексами “Корсар” та “Стугна-П”, що розширюють можливості протитанкової оборони. Поєднання багатоцільової гусеничної та колісної техніки з можливістю швидкого ремонту в польових майстернях дозволяє бригаді підтримувати високий рівень боєготовності навіть за умов інтенсивних бойових дій.
Бойовий досвід 110-ї бригади підтверджує ефективність поєднання класичних тактик механізованого бою з новітніми цифровими рішеннями. Еволюція від оборонних дій на півночі до технологічно насичених операцій на Донбасі демонструє здатність ЗСУ швидко адаптуватися до змін на полі бою, і цей шлях продовжує формувати стандарти для інших підрозділів.
