Київський автобус 37а – це не просто набір цифр і літер у переліку міських перевезень. Це щоденна артерія, що з’єднує дві частини лівобережного мегаполісу, які живуть у власних ритмах. Для тисяч пасажирів ранок починається не з кави, а з глибокого вдиху на зупинці біля Лісової або в глибинах Троєщини, в очікуванні саме цього низькопідлогового «колоса».
Транспортна мережа Деснянського району ніколи не була простою, та коли звичайний 37-й автобус уже не справлявся з пасажиропотоком кінцевих мікрорайонів, місто запустило підваріант із позначкою «а». Фактично, автобус 37а обслуговує віддалену ділянку величезного житлового масиву Троєщина, довозячи людей до вузлової станції метро за прийнятний час. Без цього маршруту ранковий штурм маршруток на Радунській перетворювався б на справжній хаос.
Історія появи літерного рейсу
Маршрут-попередник, автобус №37, тривалий час курсував від ст. м. «Лісова» до вулиці Радунської, охоплюючи щільну забудову вздовж Броварського проспекту та початку Троєщини. Але з ущільненням житлового фонду на Миропільській, Лісківській та прилеглих вулицях, мешканці почали відчувати гострий дефіцит прямого сполучення. Добиратися з пересадками на внутрішніх кільцевих маршрутах стало надто затратно за часом, особливо взимку.
Саме тоді, на початку 2010-х, маршрутну мережу скоригували. До лінії 37 додали літерний індекс «а», який одразу вказав на видовжену трасу – фактично це відгалуження, що заходить глибше, за Радунську, аж до самої Миропільської. Спочатку автобус 37а запустили як тимчасовий експеримент, але пасажиропотік швидко довів його необхідність, і рейс закріпився у постійному розкладі. Водії, що працювали у перші місяці згадують, як люди просто не вірили, що тепер можна сісти біля дому на Миропільській і без пересадок доїхати до метро.
Зупинки та детальний маршрут
Щоб не блукати у здогадах, варто чітко окреслити, як саме рухається автобус 37а. Маршрут починається біля північного виходу станції метро «Лісова» – там, де завжди скупчення людей із сумками, візочками та велосипедами. Перші метри завжди найповільніші: треба виїхати на Броварський проспект, пропустити потік на світлофорі й лише тоді набрати швидкість.
Далі автобус прямує проспектом у напрямку виїзду з міста, але майже одразу повертає праворуч на вулицю Миколи Кибальчича. Саме тут розташована знакова зупинка «Вулиця Миколи Кибальчича» – орієнтир для тих, хто поспішає до торговельних центрів чи офісів поблизу. Після цього, проминувши готель «Братислава» (який слугує неформальним пунктом відліку для багатьох пасажирів), автобус 37а виїжджає на вулицю Кубанської України. Зупинка «Вулиця Кубанської України» зазвичай наповнена школярами та студентами, бо поруч кілька навчальних закладів.
Наступний відрізок – один із найбільш завантажених. Маршрут повертає на вулицю Радунську. Тут розташовано відразу два важливі пункти: «Вулиця Радунська» (біля ринку та супермаркетів) та «Вулиця Лісківська». Власне, біля Лісківської починається відгалуження, яке відрізняє 37а від базового 37-го. Замість того щоб залишатися на Радунській, автобус йде далі в глиб житлового масиву, через поворот на Миропільську. Кінцева зупинка так і називається – «Вулиця Миропільська». Тут водії роблять коротку передишку, розвертаються і вирушають у зворотному напрямку.
У зворотний бік траса майже дзеркальна, хоча через особливості організації дорожнього руху порядок деяких зупинок незначно змінюється. Скажімо, на Радунську в бік метро можна сісти трохи далі від переходу ніж ви очікуєте. Втім, водії про це зазвичай оголошують заздалегідь, і постійні пасажири вже вивчили ці нюанси.
Основні зупинки в прямому напрямку:
- Станція метро «Лісова» (початкова)
- Вулиця Миколи Кибальчича
- Готель «Братислава» (неофіційний орієнтир)
- Вулиця Кубанської України
- Вулиця Радунська
- Вулиця Лісківська
- Вулиця Миропільська (кінцева)
Варто пам’ятати що проміжних нерегульованих зупинок на вимогу, зазвичай водії не роблять, особливо в години пік. Але в пізні вечірні рейси, якщо автобус напівпорожній, можна попросити зупинити трохи раніше – людський фактор тут присутній повною мірою.
Розклад руху та години пік
Коли йдеться про автобус 37а, питання «коли він приїде» перетворюється на щоденний квест. Офіційний розклад передбачає початок роботи близько 5:50–6:00 від станції метро «Лісова», а від Миропільської перший рейс стартує на кілька хвилин пізніше. Завершується рух після 22:30, тож навіть затримавшись на роботі до пізнього вечора, є шанс виїхати.
Інтервали, звісно плавають залежно від часу доби. У ранкові пікові години, між 7:00 і 9:00, інтервал може сягати 10–12 хвилин, а іноді й менше, якщо диспетчерська оперативно випускає резервні машини. Але в період з 10:00 до 15:00 проміжки збільшуються до 15–20 хвилин – це так зване обіднє затишшя. Пасажири вже звикли, що опівдні на Миропільській можна побачити юрбу, яка нетерпляче вдивляється в далечінь. Вечірній пік з 17:00 до 19:00 знову ущільнює рух до 12–15 хвилин. У вихідні дні графік трохи більш розріджений, стабільні 16–18 хвилин, рідше коли підганяють додатковий рухомий склад.
На практиці розклад завжди корегується заторами на Броварському проспекті та на перехресті Радунської з Кубанської України. Якщо бачите що стрілка наближається до 8:40 а автобус 37а все ще не видно – хвилюватися не варто швидше за все він стоїть у тягнучці біля світлофора навпроти готелю Братислава. Буває, що два рейси йдуть один за одним із розривом у дві хвилини, а потім двадцятихвилинна пауза. Це стандартна київська реальність, і її треба просто прийняти.
Особливості рухомого складу
Переважна більшість автобусів, що виходять на маршрут 37а – це великі міські низькопідлогові моделі, переважно MAЗ 203 або подібні, з характерним синім чи біло-зеленим забарвленням. Їхня місткість дозволяє одночасно перевозити понад сто пасажирів, що критично для ранкових рейсів. Підлога без сходинок стала порятунком для мам із дитячими візочками та для людей похилого віку. Кондиціонери є, але влітку вони працюють не завжди – часом водій відкриває люки, що створює протяг, але рятує від задухи.
Окремої уваги заслуговує валідація проїзду. Автобус 37а обладнаний електронними компостерами, тож пасажири користуються транспортною карткою «Київ Цифровий» або разовими QR-квитками. Кондукторів на цьому маршруті немає, контроль здійснюється вибірково мобільними групами. Це означає, що під час штурму в двері, не всі встигають завалідуватися, особливо на зупинці «Вулиця Радунська». Однак варто пам’ятати: штраф за безквитковий проїзд ніхто не скасовував, відповідальність повністю на совісті пасажира.
Нерідко водії оголошують наступну зупинку самі – це створює атмосферу людяності якої так не вистачає в знеособлених трамваях. Хоча автоматичний інформатор теж працює, але його монотонний голос не завжди чутно через гул двигуна.
Порівняння з базовим маршрутом 37
Нижче подано таблицю, яка допомагає зрозуміти ключові відмінності між автобусом 37а та його «батьківським» маршрутом №37. Ця інформація стане в пригоді тим, хто вагається, яким рейсом скористатися, особливо якщо потрібно дістатися не до Радунської, а далі – до Миропільської.
| Параметр | Автобус 37 | Автобус 37а |
|---|---|---|
| Кінцева А | Ст. м. «Лісова» | Ст. м. «Лісова» |
| Кінцева Б | Вул. Радунська | Вул. Миропільська |
| Довжина маршруту | ~7,2 км | ~9,1 км |
| Середня тривалість поїздки | 25–30 хв. (без заторів) | 35–42 хв. (без заторів) |
| Кількість зупинок (прямий) | 8 основних | 9 основних + додаткові на вимогу |
| Інтервал у пік | 8–10 хв. | 10–14 хв. |
| Час роботи | 6:00–23:00 | 5:50–22:40 |
З таблиці видно, що автобус 37а – це подовжений варіант, який забирає пасажирів із найбільш віддалених куточків Троєщини. Так, він їде довше, інтервал трохи більший, зате дозволяє уникнути зайвої пересадки на тому ж Радунському п’ятачку. Для мешканців Лісківської та Миропільської літерний рейс давно став незамінним.
Поради щоденним пасажирам
Ті, хто їздить автобусом 37а регулярно, давно виробили власні лайфхаки. По-перше, якщо ви сідаєте на кінцевій «Метро Лісова», краще займати місця в задній частині салону – передні сидіння майже завжди зайняті ще до відправлення, а в годину пік там утворюється справжня тиснява, що ускладнює вихід на проміжних зупинках.
По-друге, завжди враховуйте пробки на відрізку Кибальчича – Радунська. У дощовий день цей відрізок може перетворитися на суцільний затор, тож краще вийти на «Вулиці Кубанської України» і пройтися пішки, якщо дозволяє час. Багато хто так і робить, особливо ввечері, коли стояти в душному салоні гірше ніж пройти десять хвилин.
По-третє, альтернативи є, і про них треба пам’ятати. Паралельно курсують автобуси №6, №33, №63, але жоден із них не заходить так глибоко на Миропільську. Якщо автобус 37а затримується більш ніж на 20 хвилин, можна скористатися маршрутом №79 – він довезе до Радунської, а там пересісти на 37-й або пройти пішки. Неідеально, але працює. У смартфоні тримайте додатки на кшталт «Київ Цифровий» або EasyWay, щоб відслідковувати рух транспорту в реальному часі.
Типові скарги та побажання
Як і будь-який маршрут з високим навантаженням, автобус 37а не позбавлений недоліків. Найчастіше пасажири нарікають на нестабільність інтервалів після 20:00 – іноді доводиться чекати пів години, а то й більше. Також водії не завжди встигають оголошувати зупинки вчасно, і якщо ви новачок, є ризик проїхати потрібний поворот. У зимовий період салон прогрівається повільно, а на деяких машинах обігрівачі відверто слабкі.
Але є й позитивні зрушення. Останнім часом на лінію почали виходити оновлені автобуси з покращеною шумоізоляцією. А ще водії 37а, за спостереженнями постійних пасажирів, рідше закривають двері перед носом – мабуть, позначається тривала робота на одному й тому ж відрізку, де багато облич стає знайомими.
Місто розглядало можливість збільшити кількість одиниць рухомого складу у вечірні години, проте поки що це лише проєкти. Тож залишається сподіватися на здоровий глузд і власну передбачливість.
Між іншим, багато хто помилково плутає автобус 37а з маршрутним таксі, що ходить за схожою трасою, але має зовсім інші тарифи та графік. Уважно дивіться на номер – якщо на табло світиться «37А» великими літерами, це точно комунальний транспорт із фіксованою ціною за проїзд.
Зрештою, автобус 37а – це не просто транспортний засіб доступний кожному. Це частина щоденної рутини, яка формує настрій, плани, час прибуття додому. Він прокидається разом із містом о п’ятій ранку і засинає після десятої вечора, коли останні пасажири поспішають у свої двори на Миропільській. У його салоні можна почути уривки сотень розмов, побачити радісні й засмучені обличчя, відчути справжній ритм київського лівого берега.
Хоча маршрут не позбавлений недоліків, він лишається однією з ключових транспортних ланок для Деснянського району. Знати його особливості – значить завжди мати план Б, а іноді й план В, щоб не спізнитися на роботу чи побачення. Коли ви наступного разу побачите на табло знайомий напис «37А», ви вже точно будете знати, чого очікувати: невелике випробування нерви, але гарантоване прибуття в серце Троєщини, без пересадок і зайвих витрат. Головне – вдягтися за погодою, заздалегідь підготувати транспортну картку і трішки терпіння. Бо саме з таких дрібниць і складається комфортна подорож улюбленим автобусним маршрутом.
