У ніч на 12 червня 2024 року російські військові завдали авіаудару по місту Дружківка Донецької області. За даними Донецької обласної військової адміністрації, було скинуто шість авіабомб, внаслідок чого четверо людей отримали поранення. Цей випадок став черговим підтвердженням того, що цивільна інфраструктура залишається мішенню для російських військ, попри міжнародні норми та конвенції. У цій статті детально розглянемо, як відбувався удар, які наслідки він мав для міста, як надавали допомогу постраждалим і що робити цивільним під час авіаобстрілів.
Дружківка – місто з населенням близько 50 тисяч осіб, розташоване за 15 кілометрів від Краматорська. До повномасштабного вторгнення воно було відоме своїми промисловими підприємствами, зокрема металургійним заводом. Після 2014 року місто опинилося неподалік лінії фронту, а з лютого 2022 року – у зоні активних бойових дій. Попри це, значна частина мешканців залишилася в місті, покладаючись на місцеві системи оповіщення та укриття.
Як відбувався авіаудар по Дружківці
За даними оперативного командування “Схід”, російські військові використали для удару літаки Су-34, які скинули на місто шість авіабомб типу ФАБ-250. Ці боєприпаси важать близько 250 кілограмів і мають потужну руйнівну силу. Удар було завдано близько 2:30 ночі, коли більшість мешканців спали. Перші вибухи пролунали в районі вулиць Центральна та Шевченка, де розташовані житлові будинки та адміністративні будівлі.
За свідченнями місцевих жителів, спочатку пролунав звук літака, а потім – серія вибухів. Деякі мешканці встигли сховатися в укриттях, але не всі. Один із постраждалих, 45-річний чоловік, розповів, що почув гул літака, але не встиг зреагувати – вибух стався біля його будинку. Уламки бомби пробили дах і стіни, а чоловік отримав осколкові поранення ніг та спини.
Система оповіщення в місті спрацювала з запізненням – лише після перших вибухів. Це стало однією з причин, чому частина мешканців не встигла сховатися. За даними ДСНС, у Дружківці налічується 12 офіційних укриттів, але не всі вони доступні цілодобово. Деякі підвали житлових будинків також використовуються як укриття, але вони не відповідають усім вимогам безпеки.
Після удару в місті виникли пожежі – загорілися два приватних будинки та автомобіль. Пожежні бригади прибули на місце протягом 15 хвилин, але гасіння ускладнювалося через пошкодження водопроводу внаслідок вибухів. Загалом, на ліквідацію наслідків удару знадобилося близько трьох годин.
Наслідки удару для міста та його мешканців
Унаслідок авіаудару було пошкоджено 14 житлових будинків, з них три – повністю зруйновані. Серед пошкоджених об’єктів – дитячий садок, школа та амбулаторія сімейної медицини. У дитячому садку вибило вікна та пошкодило дах, але, на щастя, дітей у будівлі не було – заклад не працює з початку повномасштабного вторгнення. Школа зазнала менших пошкоджень – вибиті шибки та пошкоджена система опалення.
Найбільше постраждала амбулаторія сімейної медицини – будівля отримала значні пошкодження, а медичне обладнання частково вийшло з ладу. Це створило додаткові труднощі для надання допомоги постраждалим, адже саме тут розташований один із пунктів невідкладної медичної допомоги. За словами головного лікаря амбулаторії, частину обладнання вдалося врятувати, але для повного відновлення роботи знадобляться тижні.
Четверо постраждалих – це мешканці приватних будинків, які опинилися в епіцентрі вибухів. Їхні імена не розголошуються з міркувань безпеки. Стан трьох постраждалих оцінюється як середньої тяжкості, ще один чоловік отримав важкі поранення. Усіх їх госпіталізували до лікарні в Краматорську, де їм надали необхідну медичну допомогу.
Окрім фізичних пошкоджень, удар мав і психологічні наслідки. Багато мешканців міста, особливо діти та літні люди, відчули сильний стрес. Психологи Донецької обласної військової адміністрації організували роботу мобільних бригад для надання психологічної допомоги. За перший день після удару до психологів звернулося понад 50 осіб.
Економічні наслідки удару також відчутні. Пошкодження інфраструктури потребують значних коштів на відновлення. За попередніми оцінками, лише ремонт житлових будинків коштуватиме близько 10 мільйонів гривень. Крім того, через пошкодження водопроводу та електромереж частина міста залишалася без води та світла протягом доби.
Як надавали допомогу постраждалим
Першими на місце події прибули рятувальники ДСНС. Вони розпочали розбір завалів та пошук постраждалих. Паралельно працювали медичні бригади, які надавали першу допомогу на місці. Через складність поранень трьох постраждалих одразу евакуювали до лікарні в Краматорську, а одного – до обласної клінічної лікарні в Дніпрі.
У лікарнях постраждалим провели необхідні хірургічні втручання. Двоє пацієнтів потребували операцій на кінцівках для видалення осколків та відновлення м’яких тканин. Ще одному чоловіку провели операцію на хребті – осколок застряг у поперековому відділі, що створювало загрозу для спинного мозку. Стан цього пацієнта залишається важким, але стабільним.
Місцева влада організувала роботу з тимчасового розміщення мешканців, чиї будинки були зруйновані або стали непридатними для проживання. Їх розмістили в гуртожитках та готелях міста. Крім того, було створено пункт видачі гуманітарної допомоги, де постраждалі могли отримати продукти харчування, одяг та предмети першої необхідності.
Для координації дій з ліквідації наслідків удару було створено оперативний штаб, до якого увійшли представники місцевої влади, ДСНС, медичних служб та волонтерських організацій. Штаб працював цілодобово, забезпечуючи оперативне вирішення питань, що виникали.
Окрему увагу приділили роботі з дітьми. У місцевій школі, яка не постраждала від удару, організували тимчасові заняття для дітей, чиї школи були пошкоджені. Психологи проводили з ними заняття з подолання стресу та адаптації до нових умов. Для батьків організували консультації щодо того, як розмовляти з дітьми про події та підтримувати їхній психологічний стан.
Які заходи безпеки діють у місті під час обстрілів
Дружківка, як і багато інших міст Донецької області, перебуває в зоні підвищеного ризику обстрілів. Місцева влада та силові структури вживають низку заходів для захисту цивільного населення. Ось основні з них:
- система оповіщення про повітряну небезпеку, яка включає сирени та повідомлення в мобільних додатках;
- регулярні навчання з населенням щодо дій під час обстрілів;
- позначення укриттів та забезпечення доступу до них;
- розподіл пам’яток з правилами поведінки під час обстрілів;
- робота мобільних бригад для надання психологічної допомоги;
- забезпечення місць тимчасового розміщення для постраждалих;
- створення пунктів видачі гуманітарної допомоги;
- координація дій між місцевою владою, ДСНС та волонтерами.
Однак, як показав випадок з авіаударом, не все працює ідеально. Зокрема, система оповіщення спрацювала із запізненням, а частина укриттів виявилася недоступною. Це свідчить про необхідність постійного вдосконалення заходів безпеки та підвищення обізнаності населення.
Для мешканців міст, які перебувають у зоні ризику, важливо знати правила поведінки під час обстрілів. Ось кілька ключових рекомендацій:
- заздалегідь визначте найближче укриття та шлях до нього;
- тримайте при собі “тривожну валізку” з документами, ліками та предметами першої необхідності;
- під час сигналу про повітряну тривогу негайно прямуйте до укриття;
- якщо ви перебуваєте на вулиці, сховайтеся в найближчому підвалі або заглибленні;
- уникайте великих скупчень людей та відкритих просторів;
- після закінчення тривоги залишайтеся в укритті ще деякий час – можливі повторні удари;
- надавайте допомогу тим, хто її потребує, але не наражайтеся на небезпеку;
- повідомляйте рятувальникам про постраждалих та пошкодження.
Особливу увагу слід приділити дітям. Важливо пояснити їм, що відбувається, та навчити правил поведінки під час обстрілів. Діти мають знати, куди йти та що робити, якщо батьків немає поруч. Також варто підготувати для них “тривожну валізку” з улюбленими іграшками та книжками, щоб зменшити стрес.
Порівняння типів укриттів та їх ефективності під час авіаударів:
| Тип укриття | Переваги | Недоліки | Рівень захисту |
|---|---|---|---|
| Спеціально обладнані бомбосховища | Високий рівень захисту Наявність систем життєзабезпечення Можливість тривалого перебування |
Обмежена кількість Можуть бути недоступні цілодобово Віддаленість від житла |
Високий |
| Підвали житлових будинків | Доступність Близькість до житла Можливість швидкого укриття |
Не завжди відповідають вимогам безпеки Можуть бути захаращені Відсутність систем життєзабезпечення |
Середній |
| Метро та підземні переходи | Високий рівень захисту Простора площа Можливість тривалого перебування |
Недоступні в невеликих містах Можуть бути переповнені Віддаленість від житла |
Високий |
| Заглиблення та канави | Доступність у будь-якому місці Можливість швидкого укриття |
Низький рівень захисту Відсутність комфорту Небезпека затоплення або обвалу |
Низький |
Як міжнародна спільнота реагує на удари по цивільній інфраструктурі
Удари по цивільних об’єктах, зокрема по житлових будинках, школах та лікарнях, є порушенням міжнародного гуманітарного права. Згідно з Женевськими конвенціями, сторони конфлікту зобов’язані розрізняти цивільні та військові об’єкти та уникати ударів по перших. Росія неодноразово звинувачувалася в порушенні цих норм, зокрема під час ударів по Маріуполю, Харкову та інших містах України.
Міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ та Міжнародний комітет Червоного Хреста, регулярно фіксують факти ударів по цивільній інфраструктурі та закликають до притягнення винних до відповідальності. Зокрема, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за 2023 рік зазначалося, що російські війська систематично завдають ударів по цивільних об’єктах, що може кваліфікуватися як воєнні злочини.
Однак, попри численні докази та свідчення, притягнення винних до відповідальності залишається складним завданням. Росія ігнорує міжнародні суди та відмовляється визнавати свою відповідальність за удари по цивільних об’єктах. У таких умовах важливу роль відіграє документування злочинів та збір доказів для майбутніх судових процесів.
Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями для документування воєнних злочинів. Зокрема, створено Об’єднаний центр з питань воєнних злочинів, який займається збором та аналізом доказів. Крім того, Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням розслідувати злочини, вчинені російськими військами на території країни.
Міжнародна спільнота також надає Україні гуманітарну допомогу для відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримки постраждалих. Зокрема, Європейський Союз виділив кошти на відбудову шкіл, лікарень та житлових будинків у Донецькій та інших областях. Крім того, міжнародні організації надають психологічну допомогу постраждалим та проводять навчання для медичних працівників та рятувальників.
Цікавий факт: За даними Human Rights Watch, з початку повномасштабного вторгнення Росія використала в Україні понад 3700 авіабомб, більшість з яких були скинуті на цивільні об’єкти. Це робить війну в Україні однією з найбільш руйнівних для цивільного населення в Європі з часів Другої світової війни.
Що робити, якщо ви опинилися в зоні обстрілу
Якщо ви перебуваєте в місті, яке може стати ціллю для авіаударів, важливо знати, як діяти в разі небезпеки. Ось покрокові рекомендації, які допоможуть зберегти життя та здоров’я:
По-перше, завжди тримайте при собі “тривожну валізку”. Це невелика сумка або рюкзак, в якому зібрані найнеобхідніші речі:
- документи (паспорт, медична картка, свідоцтва про народження дітей);
- гроші та банківські картки;
- мобільний телефон та зарядний пристрій;
- ліки, які ви приймаєте постійно;
- вода та продукти харчування на 1-2 дні;
- теплі речі та ковдра;
- засоби гігієни;
- ліхтарик та батарейки.
По-друге, заздалегідь визначте найближче укриття та шлях до нього. Укриттям може бути спеціально обладнаний бомбосховище, підвал житлового будинку або метро. Важливо, щоб укриття було розташоване не далі ніж за 5-7 хвилин ходьби від вашого будинку. Якщо ви живете в приватному секторі, де немає підвалів, визначте найближче заглиблення або канаву, де можна сховатися.
По-третє, під час сигналу про повітряну тривогу негайно прямуйте до укриття. Не чекайте, поки почуєте вибухи – літаки можуть скинути бомби за кілька хвилин після сигналу. Якщо ви перебуваєте на вулиці, не намагайтеся дістатися додому – сховайтеся в найближчому підвалі або заглибленні. Уникайте великих скупчень людей та відкритих просторів, де вас може застати вибухова хвиля.
По-четверте, якщо ви опинилися в зоні вибуху, намагайтеся лягти на землю, прикривши голову руками. Це допоможе захиститися від уламків та осколків. Після вибуху огляньте себе та оточуючих на наявність поранень. Якщо хтось постраждав, надайте першу допомогу та викличте рятувальників.
По-п’яте, після закінчення тривоги не поспішайте залишати укриття. Можливі повторні удари, тому краще почекати 10-15 хвилин, перш ніж виходити на вулицю. Якщо ваш будинок пошкоджений, не заходьте до нього – він може обвалитися. Повідомте рятувальникам про пошкодження та постраждалих.
Насамкінець, після обстрілу важливо подбати про свій психологічний стан. Стрес та пережитий страх можуть мати довгострокові наслідки для здоров’я. Зверніться до психолога, якщо відчуваєте тривогу, безсоння або інші симптоми стресу. Не соромтеся просити допомоги – це нормально в таких ситуаціях.
Авіаудар по Дружківці став черговим нагадуванням про те, що війна триває, і цивільне населення залишається в зоні ризику. Попри всі зусилля влади та міжнародної спільноти, удари по житлових кварталах продовжуються, завдаючи непоправної шкоди людям та інфраструктурі. У таких умовах кожен мешканець міст, що перебувають у зоні бойових дій, має бути готовим до можливих обстрілів та знати, як діяти в разі небезпеки.
Важливо пам’ятати, що навіть у найскладніших умовах можна зменшити ризики для себе та своїх близьких. Заздалегідь підготовлені укриття, “тривожна валізка” та знання правил поведінки під час обстрілів можуть врятувати життя. Крім того, не варто нехтувати психологічною допомогою – підтримка фахівців допоможе подолати стрес та адаптуватися до нових реалій.
Міжнародна спільнота продовжує фіксувати факти ударів по цивільних об’єктах та закликати до притягнення винних до відповідальності. Однак, поки триває війна, головним завданням залишається захист мирного населення та мінімізація наслідків обстрілів. Для цього потрібні спільні зусилля влади, рятувальних служб, волонтерів та кожного громадянина. Лише так можна зберегти життя та здоров’я людей у цих непростих умовах.