У прифронтовому Мирнограді, що на Донеччині, ситуація залишається критично напруженою. Російські окупаційні війська методично штурмують центральні квартали міста вже кілька тижнів поспіль перетворюючи їх на суцільну зону бойових дій. За даними Генерального штабу ЗСУ, за останню добу тут зафіксовано понад два десятки штурмових дій. Стрілецькі бої в центрі Мирнограда – це те, що визначає темп усієї битви за Покровський напрямок. Противник нарощує присутність бронетехніки стягуючи додаткові танкові та мотострілецькі підрозділи безпосередньо до лінії зіткнення.
Очевидці повідомляють що вулицями пересуваються колони БМП-2 та БТР-82А, на околицях помічено скупчення танків Т-80БВМ. Російське командування не приховує намірів – взяти під контроль центральну частину міста щоб створити плацдарм для удару в бік Покровська. Українські захисники, тримаючи оборону в умовах переваги ворога в живій силі та техніці, ведуть запеклі стрілецькі бої в центрі Мирнограда практично цілодобово. Кожен під’їзд, горище чи підвал стає епіцентром вогневого протистояння.
Урбаністичний фронт Мирнограда
Мирноград – типове шахтарське місто з щільною забудовою п’яти- та дев’ятиповерхівками радянських часів. Такий ландшафт перетворює будь-яке просування на виснажливі вуличні бої де вирішальну роль відіграють автомати, гранатомети й гвинтівки а не лише важка техніка. Саме тому стрілецькі бої в центрі Мирнограда відрізняються від позиційних сутичок у полях – вони хаотичні ближні й надзвичайно кровопролитні. Росіяни намагаються заходити малими групами піхоти, часто одягненими в цивільне, щоб просочитися через підвали та проломи в стінах. Українські оборонці натомість використовують перевагу у знанні місцевості та заздалегідь підготовлені вогневі точки на верхніх поверхах.
Вулиці центральні – Маріупольська, Соборна – перетворилися на суцільне згарище. Бруківка понівечена вирвами від мінометів 120-го калібру, фасади будівель зяють пробоїнами від ПТРК. Перехрестя прострілюються крупнокаліберними кулеметами що встановлені в бетонних укріпленнях. І на цьому фоні стрілецькі бої в центрі Мирнограда не вщухають ні на годину – змінюються лише інтенсивність і засоби. Ворог активно застосовує «кочуючі» міномети на базі пікапів які швидко змінюють позиції після декількох пострілів. Артилерія з обох боків б’є прямою наводкою перетворюючи будинки на щебінь. І в цьому місиві піхота штурмує під’їзди.
За інформацією аналітиків стрілецькі бої в центрі Мирнограда фіксуються в районі міської лікарні, школи №5 та колишнього кінотеатру «Мир». Ці точки стали опорними вузлами оборони. Росіяни раз за разом намагаються вибити українські сили з цих будівель використовуючи вогнемети «Шмель» і термобаричні гранати. Захисники ж відповідають автоматичним гранатометам і стрілецькою зброєю з уже пристріляних позицій. Бій переходить у рукопашну лише коли відстань скорочується до кількох метрів – і такі епізоди тут не рідкість.
Стрілецькі бої очима учасників
Військовослужбовці, які тримають оборону в центральному Мирнограді, описують те що відбувається як безперервну низку дуелей. Стрілецькі бої в центрі Мирнограда мають мало спільного з класичним міським боєм НАТО – це швидше виживання серед руїн де важливий кожен постріл. «Противник лізе звідусіль – із люків, з підвалів сусідніх будинків через проломи у стінах. Ми тримаємо кругову оборону на двох поверхах споруди а вони намагаються підпалити нас термобарикою. Потім заходять по сходах – і починається найгарячіше», – розповідає один із захисників на позивний «Схід».
Саме через таку щільність контакту, росіяни не можуть повноцінно застосувати авіацію чи далекобійну артилерію без ризику влучити по своїх. Тому ставка робиться на мобільні бронегрупи які під прикриттям димової завіси підходять до будинків і висаджують десант піхоти. А далі – стрілецькі бої в центрі Мирнограда переходять у фазу зачистки. Ворог кидає в бій штурмові загони «Шторм Z», укомплектовані колишніми ув’язненими, їх не шкодують. Це впливає на тактику – лобові атаки хвилями, після яких залишаються десятки тіл на одному квадраті вулиці.
Проте саме в таких умовах українська піхота демонструє стійкість. Завдяки приладам нічного бачення, тепловізорам і постійному зв’язку з операторами дронів, вдається своєчасно виявляти пересування ворога до початку штурму. Як тільки надходить інформація про концентрацію техніки чи піхоти – по координатах відпрацьовує арта або скиди з FPV-дронів. Але коли бій переходить у ближній і перетворюється на стрілецькі бої в центрі Мирнограда з відстанями у п’ятнадцять-двадцять метрів розраховувати доводиться лише на особисту зброю та гранати.
Техніка РФ для штурму
Командування російських військ, прагнучи переламати хід боїв у Мирнограді, перекидає сюди найбоєздатніші частини Центрального військового округу. Стрілецькі бої в центрі Мирнограда вже не можна виграти однією лише піхотою – потрібна вогнева підтримка і захист. Тому з Новогродівки та Гродівки висуваються колони бронетехніки: танки Т-80, БМП-2, рідше – модернізовані Т-90М «Прорив». Зафіксовано також рух важких вогнеметних систем «Солнцепек», які завдають термобаричних ударів по кварталах перед атакою. Українська розвідка відзначає що противник намагається застосовувати тактику «броньованого кулака», коли три-чотири бойові машини одночасно штурмують один будинок при підтримці танка.
Але техніка в умовах щільної міської забудови стає водночас і перевагою і легкою мішенню. Стрілецькі бої в центрі Мирнограда показали що російська бронетехніка вразлива до вогню з гранатометів та ПТРК, коли вона заходить у вузькі двори або на захаращені вулиці. Українські розрахунки «Стугни» та Javelin влаштовують засідки на перехрестях а оператори FPV-дронів полюють на танки навіть усередині гаражів. Через це окупанти дедалі частіше використовують легку бронетехніку, зокрема баггі та мотоцикли для швидкого висування груп піхоти, а броню залишають для підтримки з-за рогу. Проте навіть це не рятує – стрілецькі бої в центрі Мирнограда засвідчили рекордні втрати російської техніки за всю кампанію на Покровському напрямку.
Стрілецькі бої та роль дронової підтримки
У сучасному міському бою перевагу отримує той, хто краще бачить поле бою. Тому паралельно з стрілецькими боями в центрі Мирнограда ведеться не менш жорстока війна в небі – між дронами-розвідниками та засобами РЕБ. Українські підрозділи безпілотної авіації цілодобово патрулюють небо над містом, транслюючи картинку на командні пункти. Саме завдяки цьому вдається завчасно виявити штурмову техніку РФ і навести на неї вогонь артилерії ще на підступах до центральних кварталів. А коли починаються стрілецькі бої в центрі Мирнограда FPV-дрони залітають у під’їзди і вікна щоб вразити живу силу ворога безпосередньо на позиціях.
З іншого боку, росіяни також активно використовують «Ланцети» та Zala для полювання на українську техніку та гармати. У відповідь ЗСУ застосовують мобільні вогневі групи що працюють з ПЗРК та зенітними установками на пікапах, постійно змінюючи локацію. Така багатошарова тактика робить стрілецькі бої в центрі Мирнограда технологічно насиченим протистоянням, у якому успіх залежить від злагодженості дій усіх родів військ – від піхоти до операторів БПЛА.
Порівняльний аналіз російської штурмової техніки та тактики у вуличних боях Мирнограда.
| Тип техніки / тактики | Основне призначення | Тактика застосування у Мирнограді | Вразливості в умовах міста |
|---|---|---|---|
| Танки Т-80БВМ | Прорив укріплених вогневих точок, вогнева перевага | Ведення вогню прямою наводкою з дистанції 100–200 м, підтримка піхоти при зачистці | Сліпі зони в умовах заваленої забудови, критична вразливість до FPV-дронів і «Джавелінів» |
| БМП-2 / БТР-82А | Транспортування десанту, вогнева підтримка | Висадка штурмових груп біля будинків, прикриття автоматним гранатометом | Обмежена маневреність у дворах, слабкий захист від кумулятивних боєприпасів |
| «Штурмові групи «Шторм»» | Захоплення будівель, рукопашні сутички | Просочування через підвали, штурм сходових клітин після термобаричних ударів | Високі втрати через засідки, неминучі мінно-вибухові загородження, нестача підтримки |
| Баггі та мотоцикли | Швидке висування, розвідка, доставка боєкомплекту | Рейди між будинками, обхідні маневри для виходу в тил | Практично нульовий захист, дуже уразливі до стрілецької зброї та уламків |
| ТОС-1А «Солнцепек» | Термобаричні удари по опорних пунктах | Нанесення вогневого ураження по кварталах перед штурмом, деморалізація | Мала дальність через небезпеку ураження, вразливість до контрбатарейної боротьби після залпу |
Зведені оперативні дані показують, що противник намагається компенсувати нестачу підготовленої піхоти кількістю бронетехніки. Проте стрілецькі бої в центрі Мирнограда щоразу демонструють: у місті без піхоти жодна машина не виграє битву. Тому ЗСУ зосереджуються на знищенні саме живої сили ворога ще до її спішування.
Фортифікації і підземні комунікації
Мирноград має розгалужену мережу підвалів, каналізаційних тунелів та гірничих виробок, що тягнеться від старих шахт. Ці підземелля стали другою лінією фронту, де стрілецькі бої в центрі Мирнограда ведуться в повній темряві при світлі ліхтарів і тепловізійних прицілів. Українські підрозділи використовують підземні переходи для прихованого маневру та евакуації поранених. Росіяни також спускаються під землю – намагаючись непомітно проникнути в тилові райони оборони. Виникають запеклі сутички буквально під ногами у тих хто б’ється на поверхні.
- Підземні переходи між підвалами дозволяють перекидати сили без ризику вогню артилерії.
- Частину комунікацій заміновано дистанційно керованими фугасами – це пастка для ворожих диверсантів.
- Вентиляційні шахти використовуються як вогневі точки для кулеметників.
Таке поєднання наземних і підземних боїв робить стрілецькі бої в центрі Мирнограда унікальними в історії війни на Донбасі. Противник змушений кидати в тунелі групи зачистки але вони несуть величезні втрати через незахищеність і поганий зв’язок. Українська сторона навпаки налагодила сталу систему ротації та забезпечення через підвали що дозволяє утримувати позиції довше ніж це здавалося б можливим.
Стрілецькі бої в цифрах
За приблизними оцінками військових аналітиків, у межах центральних кварталів Мирнограда щодоби фіксується від 10 до 18 бойових зіткнень, більшість із яких переходять у стрілецькі бої в центрі Мирнограда на дистанції менше 50 метрів. Втрати противника в живій силі сягають до роти на добу лише в цьому секторі. Що стосується техніки – кожен третій штурм супроводжується знищенням або пошкодженням бойової машини: фіксується до 5-7 одиниць на день. Такі показники виснажують наступальний потенціал РФ змушуючи командування кидати в бій резерви з інших напрямків. І ці резерви знову потрапляють у м’ясорубку стрілецьких боїв.
Цивільна інфраструктура Мирнограда практично знищена. Лікарні, школи, адміністративні будівлі перетворилися на вогневі рубежі. Тим не менше, українські захисники продовжують триматися, використовуючи руїни як укриття. Вони розуміють що втримання центру міста не дає ворогу розгорнути повноцінний наступ на Покровськ, і саме тому стрілецькі бої в центрі Мирнограда мають стратегічне значення. Кожна втримана позиція – це виграний час для зміцнення наступних рубежів, евакуації поранених і підвезення боєкомплекту.
Окрему увагу привертають дії російської артилерії, яка практично безперервно обстрілює квартали але змушена знижувати інтенсивність коли починаються стрілецькі бої в центрі Мирнограда – через небезпеку уразити своїх. Цей момент українські сили використовують для контратак. Нерідко відразу після того як противник заходить до будівлі, артилерія ЗСУ накриває виявлену точку, а стрілецькі підрозділи зачищають уцілілих.
Військові оглядачі сходяться на думці що стрілецькі бої в центрі Мирнограда стають класичним прикладом асиметричної відповіді на технологічну перевагу ворога. Україна робить ставку на підготовлену піхоту, засоби ближнього бою та всепроникні дрони. Росія ж продовжує тиснути масою і технікою. І саме зараз, коли в місто стягуються нові танкові підрозділи, ця суперечність досягає апогею.
Підсумовуючи цей гострий зріз подій, варто наголосити: битва за Мирноград не закінчиться швидко. Стрілецькі бої в центрі Мирнограда вчергове доводять, що вирішальним чинником залишається воля та витримка бійця а не кількість заліза. Українські захисники, тримаючи оборону в оточенні руїн, змушують ворога платити неспівмірну ціну за кожен квадратний метр. І саме тут, у центрі невеликого міста, твориться фундамент майбутньої перемоги.
