Акушерський песарій часто виявляється тим непомітним інструментом який допомагає зберегти довгоочікувану вагітність. Нерідко жінки чують про нього вперше саме тоді коли лікар повідомляє про ризик передчасних пологів. І одразу виникає безліч питань – чи боляче це, скільки триває, чи впливає на дитину. Спробуємо розкласти все по поличках.
Що таке акушерський песарій
По суті це спеціальне кільце або чаша, виготовлене з гнучкого силікону, інколи з медичного пластику. Його встановлюють на шийку матки, аби фізично підтримувати її закритою і змінити кут тиску плода. На відміну від хірургічного серкляжу, песарій не потребує наркозу й накладання швів. Завдяки продуманій формі він розподіляє вагу матки, зменшує навантаження на ослаблену шийку. Не варто плутати акушерський песарій із урогінекологічним – останній використовують для лікування нетримання сечі, а не для вагітних.
Показання до встановлення песарію
Головна причина – істміко-цервікальна недостатність, при якій шийка матки безболісно коротшає та розкривається задовго до пологів. Песарій часто рекомендують у таких ситуаціях:
- Ультразвукове вкорочення шийки до 25 мм і менше на терміні до 28 тижнів.
- Розширення внутрішнього вічка за даними УЗД.
- Випадки пізніх викиднів або передчасних пологів у минулому.
- Багатоплідна вагітність із тенденцією до раннього розкриття.
- Профілактика після операцій на шийці матки (якщо немає прямих протипоказань).
Зазвичай рішення приймає лікар на основі динаміки – одноразове вимірювання не завжди показове. Буває що спочатку обирають вичікувальну тактику а потім все ж ставлять кільце, коли помічають негативну динаміку.
Протипоказання
Попри свою ефективність песарій встановлюють не всім. Абсолютні протипоказання – це підозра на розрив плодових оболон або підтікання навколоплідних вод. Так само його не застосовують при виражених ознаках хоріоамніоніту, підвищеній температурі незрозумілого походження, активній вагінальній кровотечі. Сильне зміщення плода або вроджені аномалії матки іноді теж стають перешкодою. Ще один момент – якщо в мазку виявляють патогенну флору, спочатку проводять санацію, і лише потім думають про песарій. Рішення про неможливість використання завжди залишається за акушером-гінекологом.
Види песаріїв
Форма виробу – не просто дизайн. Від неї залежить як саме кільце розподілятиме тиск і яким пацієнткам воно підходить. У сучасній практиці найчастіше використовують три основні типи акушерських песаріїв. Матеріал майже завжди однаковий – гіпоалергенний силікон, який не подразнює слизову і легко дезінфікується.
Порівняння основних типів акушерських песаріїв за формою, матеріалом та показаннями.
| Тип песарію | Форма та особливості | Основні показання |
|---|---|---|
| Кільце Мейєра | Силіконове обідкове кільце правильної округлої форми; швидко встановлюється | ІЦН легкого та середнього ступеня; профілактика при одноплідній вагітності |
| Песарій Арабіна | Чашоподібний, з перфораціями по боках; задає вигнуту опору під шийку | Виражене вкорочення шийки; багатоплідна вагітність; розширення внутрішнього вічка |
| Розвантажувальний песарій (типу «бублик») | Має потовщений широкий обідок і звужений просвіт усередині | Важкі форми ІЦН; зміщення органів малого таза, коли потрібен максимальний розподіл тиску |
Вибір конкретної моделі залежить не тільки від діагнозу, а й від анатомічних особливостей жінки – глибини склепінь піхви діаметра шийки. Тому розмір підбирають індивідуально під час огляду інколи навіть із приміркою кількох варіантів.
Підготовка до процедури
Перед тим як поставити песарій лікар обов’язково перевіряє чистоту піхви. Беруть бактеріоскопічний мазок, за потреби бакпосів, а також проводять УЗД для оцінки довжини шийки і положення плода. Якщо є інфекція – призначають свічки чи антибіотики місцево. Також обговорюють загальне самопочуття – не повинно бути ніяких ознак ГРВІ підвищеної температури або незрозумілого болю. Іноді радять напередодні не перевантажувати кишечник важкою їжею, але це вже деталі. Важливо: процедуру проводять на голодний сечовий міхур, тож варто сходити в туалет безпосередньо перед заходом у кабінет.
Як відбувається встановлення песарію
Маніпуляція рідко триває довше ніж кілька хвилин. Жінка розташовується в звичайному гінекологічному кріслі. Лікар обробляє зовнішні статеві органи антисептиком потім вводить дзеркала – усе як при стандартному огляді. Сам песарій змащують спеціальним нейтральним гелем іноді просто стерильним гліцерином. Основне завдання – правильно розташувати кільце, аби воно опинилося в задньому склепінні піхви і однією стороною обережно фіксувало шийку. При використанні моделі Арабіна чашу орієнтують широкою основою до виходу з матки. Після того, як виріб зайняв потрібне положення, лікар пальцем перевіряє чи він не перетискає уретру чи пряму кишку.
На цьому все? Фактично так. Ні розрізів, ні уколів, ні наркозу. Але трапляється що маніпуляція затягується, якщо у пацієнтки підвищений тонус м’язів тазового дна або дуже чутлива слизова. Тоді можуть попросити трохи розслабитись подихати. У деяких клініках на перших етапах після введення роблять контрольне УЗД щоб переконатися у правильному позиціонуванні.
Іноді, звісно, пацієнтки очікують чогось страшного. Насправді ж більшість дивується, що все позаду за лічені хвилини. Не те щоб зовсім без відчуттів але неприємні моменти терпимі.
Відчуття під час та після
Одразу після введення майже всі відчувають незначне стороннє тіло. Це природно – організму потрібен час на адаптацію. Може виникати легкий дискомфорт унизу живота мовби тягне м’язи. Декілька днів іноді зберігається відчуття розпирання в піхві. У більшості випадків воно минає за перші 24-48 годин. Якщо з’являються інтенсивні переймоподібні болі рясні водянисті чи кров’янисті виділення – це привід негайно звернутися до лікаря. Зазвичай лікар попереджає, що невелика кількість прозорих або білястих виділень без запаху – нормальна реакція на присутність силікону. А от жовті, зелені чи пінисті выделення – тривожний знак.
Статевий спокій рекомендують абсолютний, поки стоїть песарій. На жаль багато хто нехтує цим правилом, а воно критично важливе для запобігання інфекціям.
Догляд за песарієм
Тут усе досить просто але вимагає дисципліни. Сама пацієнтка вдома нічого не обробляє – песарій знаходиться глибоко, і самостійне втручання може змістити його або спричинити інфекцію. Тому всі гігієнічні процедури виконуються акушеркою або лікарем. Зазвичай призначають контрольний огляд один раз на два-три тижні. Під час візиту песарій виймають промивають антисептичним розчином і заново встановлюють. Для профілактики бактеріального вагінозу можуть рекомендувати вагінальні таблетки або свічки з пробіотиками. У проміжках між візитами жінка просто дотримується звичайної інтимної гігієни без спринцювань. Радять носити бавовняну білизну та щоденні прокладки, які часто міняють – це допомагає вчасно помітити зміну характеру виділень. Фізичні навантаження, підняття важкого та тривале стояння виключаються. Бандаж іноді призначають додатково але не завжди.
Можливі ускладнення
Песарій рідко дає серйозні проблеми, якщо дотримані правила догляду. Проте варто знати про ризики:
- Зміщення або випадіння кільця – особливо при швидкому збільшенні плода або надмірному фізичному навантаженні.
- Вагінальний дисбіоз або молочниця через зміну мікрофлори.
- Запальні процеси шийки матки – цервіцит.
- Пролежневе утворення на слизовій при надто тугому приляганні.
- Передчасне відходження вод, якщо кільце було встановлене вже на тлі початкового розриву оболон, який не помітили.
Щоб уникнути ускладнень, необхідно суворо приходити на контрольні огляди та не соромитися телефонувати лікарю, якщо щось тривожить.
Зняття песарію
Планове зняття зазвичай проводять на 37-38 тижні, коли плід вже вважається доношеним. Це набагато простіше ніж установка: лікар захоплює край кільця пальцями або спеціальним затискачем і плавно витягує його. Відчуття – швидке ковзання і полегшення. Після цього шийка або залишається закритою ще деякий час, або одразу починає готуватися до пологів. Іноді песарій прибирають раніше, якщо почалися перейми або відійшли води – тоді діяти треба негайно. Після зняття рекомендують побути під наглядом пару годин, щоб пересвідчитись, що пологова діяльність не розпочалася надто бурхливо.
Наостанок варто наголосити: песарій – це не гарантія доношування, а потужний інструмент у комплексі заходів. Ліжковий режим, турбота про емоційний стан, відмова від стресів, правильне харчування – усе разом дає той самий шанс узяти дитину на руки вчасно. Не потрібно боятися самої процедури, адже досвідчені гінекологи виконують її десятки разів на місяць. Набагато важливіше довіритися спеціалісту й неухильно дотримуватися його рекомендацій – тоді маленьке силіконове кільце працюватиме саме так як запланувала природа підправлена медициною.
