Кожен кадровик, бухгалтер і звичайний працівник рано чи пізно стикаються з дилемою: чи мають право на преміальні, якщо частину місяця проведено на лікарняному. Без перебільшення, це одна з найбільш контроверсійних точок перетину особистих очікувань і бухгалтерських розрахунків. Практика доводить, що просте запитання обертається лабіринтом норм, де спотикаються навіть досвідчені фахівці, адже однозначної відповіді “так” чи “ні” рідко буває.
Законодавство не дає готового рішення на всі випадки. Відповідь залежить від того, яку саме премію мають на увазі, що записано в колективному договорі й положенні про преміювання, а також від того, як цю премію врахували в розрахунку середнього заробітку. У цьому матеріалі зібрано виважену інформацію, яка допоможе розібратись у механіці виплат під час тимчасової непрацездатності, зрозуміти логіку бухгалтерії та уникнути конфліктів.
Законодавчі межі для премій і лікарняних
Чинне українське законодавство не містить прямої заборони на виплату премій під час лікарняного. Водночас воно не зобов’язує роботодавця платити преміальні за дні, коли працівник фактично не працює. Ключовий принцип полягає в тому, що будь-яка виплата, яка нараховується як складова заробітної плати, має спиратися на чіткі критерії, зафіксовані в Кодексі законів про працю, Законі “Про оплату праці” та Законі “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Стаття 2 Закону “Про оплату праці” визначає заробітну плату як винагороду, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу. У цьому контексті премія є заохочувальною виплатою, пов’язаною з досягненням певних результатів, і не виплачується автоматично за період непрацездатності, якщо інше не передбачене внутрішніми документами. До прикладу, коли колективним договором закріплено, що щомісячна премія нараховується всім штатним працівникам незалежно від фактично відпрацьованого часу, вона має бути виплачена і за дні хвороби. Проте такі формулювання трапляються нечасто.
Окремо варто згадати позицію Міністерства соціальної політики, яке в листах неодноразово наголошувало, що премії повинні виплачуватися за фактично відпрацьований час і за показники, яких досягнуто. Відповідно, на період лікарняного, коли робочі завдання не виконуються, підстави для нарахування таких стимулюючих сум зазвичай відсутні. Це червона лінія, яку варто пам’ятати як працівникам, так і роботодавцям.
Премії бувають різні
Перша річ, яку слід усвідомити, – премія премії різниця. Від того, до якої категорії належить конкретна виплата, залежить не лише її оподаткування, а й сама можливість нарахування під час лікарняного. Бухгалтери поділяють премії на систематичні (періодичні) та разові (несистематичні), а також за джерелом фінансування – за рахунок фонду оплати праці чи з прибутку підприємства.
Систематичні преміальні – ті, що передбачені системою оплати праці й виплачуються регулярно, наприклад щомісяця або щокварталу за виконання планових показників. Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну №1266, саме ці суми потрапляють до розрахункового періоду для визначення допомоги з тимчасової непрацездатності. Тобто навіть якщо під час самої хвороби таку премію не нараховують, вона все одно була зароблена раніше й впливає на суму лікарняних. Наприклад, якщо спеціаліст отримував щомісячну премію у січні-березні, а в квітні захворів, то під час обчислення середньоденного заробітку ці преміальні враховуються в тому місяці, за який вони нараховані, і пропорційно до відпрацьованого часу.
Разові премії – з нагоди ювілею, до професійного свята, за окреме відрядження – не включаються до розрахунку середньої зарплати для лікарняного, адже вони не є частиною системи оплати праці. Такі виплати мають позазарплатний характер і не враховуються під час обчислення допомоги з соціального страхування. Однак вони можуть бути виплачені й у період хвороби, оскільки не прив’язані до факту відпрацювання конкретного місяця. Скажімо, премія до дня народження компанії може бути передбачена наказом і сплачується всім, хто перебуває у штаті на визначену дату, незалежно від того, чи є в них лікарняний.
Для наочності подаємо порівняльну таблицю, яка ілюструє різницю між основними видами премій при тимчасовій непрацездатності.
Як різні типи премій пов’язані з лікарняним
| Тип премії | Чи включається в розрахунок середньої для лікарняного | Умови виплати під час перебування на лікарняному |
|---|---|---|
| Систематична (щомісячна) премія | Так, входить до розрахунку середнього заробітку, у місяці нарахування, скоригована на фактично відпрацьований час | Зазвичай не нараховується за дні хвороби, якщо інше не передбачено положенням про преміювання |
| Квартальна премія за підсумками роботи | Так, додається до заробітку того місяця, в якому її нараховано, пропорційно до відпрацьованих днів у кварталі | Виплачується після завершення кварталу; якщо в одному з місяців був лікарняний, це не позбавляє права на премію, якщо виконано планові показники |
| Річна премія (13-та зарплата) | Так, при розрахунку лікарняного враховується шляхом додавання 1/12 частини до кожного місяця розрахункового періоду | Нараховується за підсумками року; періоди хвороби не впливають на право отримати премію, якщо вона передбачена колдоговором |
| Разова премія (до свята, ювілею) | Ні, не входить до бази для обчислення середньої заробітної плати | Може виплачуватися абсолютно незалежно від факту непрацездатності – за рішенням роботодавця |
| Премія за виконання окремого разового завдання | Ні, не враховується, оскільки не належить до фонду додаткової заробітної плати | Зазвичай виплачують наприкінці виконання завдання; якщо виконавець у цей час хворіє, виплата затримується до його виходу |
Як рахувати середній заробіток із преміями
Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності в Україні жорстко регламентований Порядком №1266, і механіка врахування премій тут змушує бухгалтерів добряче поморочитися. Головне правило: всі премії, що належать до заробітної плати й нараховані в розрахунковому періоді, включаються до суми, з якої обчислюється середньоденний дохід, із пропорційним коригуванням на відпрацьований час. Це означає, що премія не просто додається повністю, а перераховується залежно від того, чи всі робочі дні місяця працівник був присутнім.
Наприклад, якщо розрахунковий період – 12 календарних місяців, і в одному з них була премія, яка нарахована за квартал, то сума цієї премії ділиться на кількість фактично відпрацьованих днів у тому кварталі й множиться на кількість днів, що припадають на місяць лікарняного. Багато хто плутається із щомісячними преміями, коли вони виплачувалися в місяці, що передує хворобі, але за попередній період. Тоді діє правило: премія відноситься до місяця, у якому вона нарахована, а не до того, за який вона зароблена. Скажімо, у березні нараховано премію за лютий – вона враховується в березні, але перераховується пропорційно до днів, фактично відпрацьованих у лютому. Це часто стає каменем спотикання, особливо коли лютий короткий.
Окрема історія з річною премією, яку часто називають “тринадцятою зарплатою”. Відповідно до пункту 10 Порядку №1266, така премія враховується шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 частини від загальної суми. Тобто якщо річна премія склала 24 000 грн, то до лікарняного вона додасть по 2 000 грн до кожного з 12 місяців, що брали участь у розрахунку. Цей підхід вирівнює вплив великих виплат і не дає штучно завищити допомогу в місяці отримання річної премії.
Варто пам’ятати, що під час підрахунку не враховуються премії, які згідно з наказом виплачуються не з фонду оплати праці. Це прямо випливає з пункту 5 Порядку: до середнього заробітку для лікарняного включають лише ті виплати, на які нараховується єдиний соціальний внесок. Звідси й типова порада: якщо премія не оподатковувалася ЄСВ, вона не потрапить до бази для обчислення лікарняного.
Цікавий факт: за даними опитувань, проведених серед HR-директорів у 2024 році, близько 40% компаній передбачають у колективному договорі часткове збереження премії на період хвороби, використовуючи коефіцієнт 0,5 від базового окладу, однак понад половина опитаних визнали, що роблять це виключно для утримання ключових працівників.
Що прописано у положенні про преміювання
Положення про преміювання – головний документ, який визначає, чи отримає працівник премію на лікарняному. Саме тут компанія встановлює умови, показники, підстави для депреміювання і обов’язковий зв’язок із фактично відпрацьованим часом. Ігнорувати цей документ не можна, адже він є частиною трудового договору, і будь-яке відхилення від його норм може стати підставою для скарги до інспекції з питань праці.
Найчастіше у таких локальних актах міститься фраза: “Премія виплачується за фактично відпрацьовані дні в обліковому періоді” або “Працівник втрачає право на премію в разі відсутності на роботі понад 3 дні”. Це означає, що лікарняний автоматично зменшує суму преміальних пропорційно кількості пропущених робочих днів. Відповідно, за повний місяць непрацездатності премія з високою ймовірністю не буде нарахована зовсім. Проте є нюанси: якщо премія прив’язана до загальнокорпоративних результатів (наприклад, виконання плану продажів усім відділом), а працівник хворів, але його відсутність не вплинула на виконання колективного показника, внутрішні правила можуть дозволити виплату. Тут усе залежить від формулювань і добросовісності керівництва.
Дуже часто трапляються ситуації, коли працівник хворіє в тому місяці, на який припадає виплата премії за попередній період, повністю відпрацьований. Наприклад, у жовтні мають переказати квартальну премію за липень-вересень, але останній тиждень вересня людина провела на лікарняному. У цьому разі облік премії здійснюється за фактично відпрацьовані дні в кварталі, що призведе до пропорційного зменшення. Але якщо внутрішнє положення чітко каже, що квартальна премія нараховується за досягнення ключових показників без прив’язки до щоденної присутності, лікарняний не повинен забирати право на неї. На жаль, такі прогресивні формулювання трапляються рідко, бо більшість бізнесів страхують себе від додаткових витрат.
Рекомендація працівникам – завжди мати копію положення про преміювання (воно не є комерційною таємницею) і уважно читати, за що саме нараховуються кошти. Часто саме там ховається відповідь на запитання про виплати під час хвороби. Для роботодавця ж виважена політика з прозорими умовами – це і зменшення ризику трудових спорів, і збереження мотивації колективу.
Як діють суди та що радять експерти
Коли внутрішні документи мовчать або формулювання допускають подвійне тлумачення, остаточну крапку ставлять судові рішення. Українська судова практика хоч і не є джерелом права, проте сформувала доволі стійкий підхід: якщо премія передбачена системою оплати праці й ніде не прописана її залежність від присутності на роботі в конкретний день, то хвороба не може бути підставою для позбавлення. Така позиція ґрунтується на статті 15 Закону “Про оплату праці”, яка гарантує, що умови виплат, визначені колективним договором, є обов’язковими.
Одним з найпоказовіших став випадок із практики Верховного Суду у 2021 році, коли працівниця, яка майже весь місяць перебувала на лікарняному, відсудила щомісячну премію через те, що в колективному договорі було вказано: “премія нараховується на оклад пропорційно до виконання планових завдань відділом”. Суд дійшов висновку, що оскільки планові показники були досягнуті всім колективом, а облік премії не передбачав зменшення за дні непрацездатності, роботодавець зобов’язаний платити. Цей прецедент, хоча й не набув широкого розголосу, став пересторогою для багатьох компаній, які намагалися економити на соціальних виплатах.
Експерти з трудового права радять дотримуватися кількох правил. Перш за все – перевіряти, чи містить положення про преміювання пряму вказівку на те, що премія виплачується тільки за фактичний робочий час. Якщо ні, суд з великою ймовірністю стане на бік працівника. По-друге, важливо відрізняти позбавлення премії від утримання, бо позбавити можна лише за конкретні дисциплінарні проступки, а не за факт відсутності. По-третє, навіть якщо колективний договір містить дискримінаційну умову, яка погіршує становище працівника порівняно із законодавством, вона може бути визнана недійсною.
Загалом, щоб уникнути непорозумінь, кадровикам і бухгалтерам варто регулярно актуалізовувати локальні документи, враховуючи нові реалії, адже ринок праці стає гнучкішим, і з’являються гібридні форми преміювання, не прив’язані до фізичної присутності. Компетентне опрацювання цих моментів дозволяє знизити напругу в колективі й реально заощадити на судових витратах, які часто перевищують саму суму позову.
Підсумовуючи, реальна картина з виплатою премій під час лікарняного виглядає так: усе вирішує тріада з виду премії, внутрішніх правил компанії та наявності в них чітких критеріїв нарахування. Законодавче регулювання залишає простір для корпоративної політики, через що в одній фірмі премія зберігається навіть за дні хвороби, а в сусідній – обнуляється. Щоби не залишитись у програмі, варто уважно вивчати документи, які підписуєте, а роботодавцям – прописувати умови так, щоб і бюджет не постраждав, і працівники відчували справедливість. Дотримання простих рекомендацій і знання судової практики дають змогу зменшити кількість конфліктів, адже в основі завжди лежить баланс між винагородою за працю та соціальними гарантіями, який не може існувати без взаємної довіри.
