Греція – країна яка буквально виткана з моря. Її берегова лінія одна з найдовших у Середземномор’ї, і майже жодна точка на материку не віддалена від води більше ніж на 140 кілометрів. Проте море в Греції – поняття не монолітне. Державу омивають одразу кілька морських акваторій, і кожне море має власний характер колір солоність і навіть настрій. Греки часто кажуть: обираєш море – обираєш настрій відпустки.
Понад три тисячі островів розкидані в цих водах, і більшість туристів навіть не здогадуються що їхні враження від пляжу безпосередньо залежать від того, чи це Егейська синя безодня, чи зеленава гладінь Іонічного узбережжя. У цьому огляді ми прогуляємося вздовж берегів від вітряних Кіклад до лагідного півдня Криту щоб зрозуміти чим насправді відрізняються моря Греції.
Егейське море
Егейське море – серце грецької міфології та туристичний магніт. Воно простягається між материковою Грецією й узбережжям Туреччини, вбираючи в себе цілі архіпелаги – Кіклади, Додеканес, Північні Споради. Глибокий синій колір води тут настільки насичений що фотокамери часто не можуть його правильно передати. Це море майже завжди рухливе.
Улітку Егейське море дихає етесіями – північними вітрами, які прилітають щороку з пунктуальністю поштового голуба. Вітри починаються вдень, стихають надвечір, створюючи ідеальні умови для віндсерфінгу, яхтингу та кайтсерфінгу. Вода тут прохолодніша ніж в інших морях Греції, у липні-серпні тримається близько 24–25 °C. Через постійне перемішування шарів море надзвичайно прозоре, видимість сягає тридцяти метрів. Без перебільшення: дно видно навіть там, де глибина лякає.
Характер Егейського моря найкраще відчувається на островах. Санторіні з його кальдерою, Міконос із золотими пляжами, Родос із міксом античності й курортного гламуру. Пляжі тут часто вкриті вулканічним піском або галькою, береги порізані бухтами. Через вітри на північних Кікладах у серпні лежаки іноді доводиться тримати руками, але саме за це й любиш Егейську стихію – вона справжня.
Основні переваги Егейського моря:
- Висока прозорість води й драматичні краєвиди островів.
- Ідеальні умови для активного водного спорту завдяки стабільним вітрам.
- Величезний вибір островів – від тусовочних до абсолютно диких.
З іншого боку для тихого сімейного купання з малими дітьми вітряне Егейське море може стати випробуванням. Тут швидше, знаходять себе мандрівники які цінують енергію вітру й неповторні заходи сонця.
Іонічне море
Іонічне море омиває західне узбережжя Греції та такі острови як Корфу, Закинф, Кефалонія, Лефкас. Воно зовсім інше. Воду тут називають живою – вона тепла спокійна і насичена смарагдовими та бірюзовими відтінками. Причина, кажуть місцеві в тому що дно здебільшого піщане та вапнякове, а течії не такі потужні. Улітку температура води легко сягає 26–27 °C, а на мілководді біля пляжів може прогріватися ще більше.
На відміну від вітряних подихів Егейського моря, Іонічне море значно тихіше. Хвилі тут з’являються рідко, переважно після обіду легкий бриз підіймає невелику брижі. Купатися можна годинами без страху що тебе здує чи переверне хвилею. Саме тому сім’ї з дітьми та літні пари обирають західне узбережжя – воно прощає все.
Пляжі Іонічного моря – це часто довгі смуги світлого піску оточені зеленню. Найвідоміший Навагіо на Закинфі з уламком корабля, оточений прямовисними скелями. Пляж Міртос на Кефалонії вражає контрастом білого каміння й глибокої синяви. Корфу пропонує м’які піщані затоки в оточенні кипарисів та оливкових гаїв. Навіть у серпні тут можна знайти тихий куточок – на відміну від переповненого Егейського узбережжя.
Ще одна цікава деталь – Іонічне море має значно вищу солоність ніж Егейське. Через це вода тримає тіло без зусиль, лежати на спині виходить навіть у тих хто не вміє плавати, відчуття невагомості гарантоване.
Якщо узагальнити, Іонічне море це м’який комфорт і безпека. Воно не провокує на подвиги а запрошує до спокою.
Південне Середземне узбережжя
Коли говорять про Середземне море стосовно Греції, зазвичай мають на увазі південне узбережжя Криту та невелику частину Пелопоннесу. По суті це та сама велика акваторія, що тягнеться до Африки, але на грецькому півдні вона має особливий мікроклімат. Тут майже не буває вітрів такого розмаху як в Егейському морі. Сонце пече щедро, а вода прогрівається до 28–30 °C у пік сезону – найтепліша в країні.
Південне узбережжя Криту це низка довгих пляжів із дрібним жовтуватим піском, який іноді набирає рожевого відтінку через подрібнені мушлі. Елафонісі, коса, що йде в лагуну з кришталевою водою, – один із найбільш фотографованих куточків Греції. Матала з печерами в скелях, колись домівка хіпі. Превелі з пальмовим гаєм який виходить прямо до лінії прибою. Критське море – так часто називають цю частину – порівняно мілководне біля берега що дозволяє прогулюватися по коліно десятки метрів.
Курорти тут орієнтовані на тривалий пляжний відпочинок: шезлонги, таверни прямо на піску повільний ритм. Для любителів хвиль південь Криту може здатися надто спокійним, але ті кому важливо щоб море було теплим мов парне молоко залишаються в захваті.
Цікаво що на південному сході Пелопоннесу, в районі Мані, Середземне море стає глибоким майже одразу. Пляжі вузенькі і галечні, вода темно-синя – не гірша ніж на Санторіні. Це місце для тих хто шукає дикості й автентичності без натовпів.
Інші моря Греції
Крім трьох головних акваторій, варто згадати ще кілька, які формально вважаються частинами більших морів, але мають власні назви й особливості.
Критське море – південна частина Егейського, розташована між Кікладами й Критом. Воно поєднує характеристики обох: глибока синява на півночі Криту, але трохи тепліше та спокійніше ніж центральне Егейське море. Тут лежать острови Санторіні й Анафі з унікальними чорними пляжами.
Фракійське море на півночі – частина Егейського, омиває Халкідіки та острів Тасос. Воно мілководне, з піщаними пляжами та золотистим піском. Халкідіки – це улюблене місце для сімейного відпочинку, де вода тепла, а хвилі бувають лише в шторм. Тут розташовані курорти Сарті, Вурвуру, пляж Кавуротріпес.
Ікарійське море омиває острови Ікарія та Самос, славиться глибиною й терапевтичними джерелами. Міртойське, що між Пелопоннесом та Кікладами – важливе для яхтсменів. Зазвичай ці назви мають значення для моряків та географів, туристи ж орієнтуються на більші акваторії.
Порівняльна характеристика основних грецьких морів для подорожнього
| Море | Температура води влітку | Колір води | Характер | Найкращі курорти | Кому підходить |
|---|---|---|---|---|---|
| Егейське | 24–26 °C | Насичений темно-синій, ультрамарин |
Вітряне, часом неспокійне, постійне перемішування шарів |
Санторіні Міконос Родос Наксос |
Активним мандрівникам, віндсерферам, романтикам заходів сонця |
| Іонічне | 25–27 °C | Бірюзовий, смарагдово-зелений | Спокійне, майже без хвиль, висока солоність підтримує плавучість |
Корфу Закинф (Навагіо) Кефалонія (Міртос) Лефкас |
Сім’ям із дітьми, тим хто шукає релаксу, старшим парам |
| Середземне (південь Криту) |
28–30 °C | Блакитний із бірюзовим відливом на мілководді |
Дуже тепле, рідко хвилюється, північні вітри майже не сягають |
Елафонісі Матала Превелі пляжі півострова Мані |
Любителям спеки, снорклінгу на мілині, тим хто хоче довгий сезон |
Обирати море в Греції це наче обирати настрій ранкової кави – кожен знайде свій смак. Егейське підходить тим хто не уявляє відпустки без вітру та яскравих фарб. Іонічне – для тихого сімейного щастя. Південне узбережжя Криту – коли хочеться тепла що огортає. А в численних бухтах, які не мають гучних імен, ховається та сама первозданна Греція яка не потребує фільтрів. Зрештою важливо не те, під якою назвою плескається хвиля, а те як ви її відчуєте. Адже грецьке море у всіх своїх проявах дарує те, за чим ми й летимо через пів Європи – свободу розчинену в солоній воді.
