Коли на вулицях Києва стається збройний напад, від перших хвилин реагування патрульних залежить перебіг усієї операції. Грудневий ранок 2023 року в Дарницькому районі запам’ятався містянам не лише пострілами на зупинці громадського транспорту, а й тим, як двоє поліцейських, викликаних на місце, вирішили не вступати в контакт із озброєним чоловіком і залишили небезпечну зону. Цей випадок набув широкого розголосу й став каталізатором для відкриття кримінального провадження. Що саме сталося, чому правоохоронці втекли та які правові наслідки їх очікують – розбираємо послідовно.
Ранок стрілянини на лівому березі
Близько 8:30 29 грудня неподалік станції метро “Харківська” чоловік із травматичним пістолетом відкрив вогонь по людях на зупинці. За свідченнями очевидців, нападник діяв хаотично, вигукував незв’язні фрази та не реагував на спроби заспокоїти його. Кілька людей дістали поранення різної тяжкості, одна жінка згодом померла в лікарні. Виклик на лінію 102 надійшов за лічені секунди, і за чотири хвилини на місце прибув екіпаж патрульної поліції у складі двох інспекторів.
Замість того щоб оцінити ситуацію, заблокувати небезпечну ділянку та спробувати нейтралізувати стрільця, поліцейські зупинилися на відстані близько 30 метрів, сховалися за службовим автомобілем і протягом кількох хвилин спостерігали за подіями. Жодного попереджувального пострілу, жодної команди нападникові озвучено не було. Після того як зловмисник зробив ще кілька пострілів, патрульні сіли в авто та залишили місце події, пояснивши згодом, що чекали на прибуття групи швидкого реагування. Водночас очевидці зафіксували на телефони момент, коли один із поліцейських жестом показав водієві рушати, а сам пригнувся на пасажирському сидінні. Нападника пізніше знешкодили бійці спецпідрозділу, які прибули вже після повторного виклику випадкових перехожих.
Чому поліцейські покинули місце події
Початково інспектори надали пояснення, що відчували реальну загрозу власному життю, оскільки їхні бронежилети не забезпечували захисту від травматичної зброї на близькій відстані. Окрім того, вони вказали на відсутність табельного озброєння, яке могло б ефективно протидіяти нападнику, а також на необхідність зберегти сили до приїзду підкріплення. Проте слідство встановило, що обидва патрульні мали при собі вогнепальну зброю, а інструкція вимагає від них ухвалення рішень на основі оцінки ризиків, і жодних розпоряджень залишити місце злочину їм не надходило.
Психологи, залучені до аналізу ситуації, зауважили, що в умовах гострого стресу в поліцейських міг спрацювати механізм уникання – так звана “реакція втечі”, яка притаманна людям без достатнього бойового вишколу. Обидва мали стаж менше двох років і жодного разу не потрапляли в реальну перестрілку. Дослідження поведінкових моделей у подібних обставинах неодноразово підтверджували, що без належної практики навіть детальне знання алгоритмів розчиняється в миттєвому страху. Це, однак, не звільняє від відповідальності, адже законодавство не передбачає виправдань через страх під час виконання службового обов’язку. Водночас парадоксальним чином саме брак досвіду став тим каменем спотикання, який перетворив звичайний виклик на справу, що матиме довготривалі наслідки.
Юридична кваліфікація підозри
Слідчі Державного бюро розслідувань за погодженням із Офісом Генерального прокурора оголосили обом фігурантам підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками в цьому провадженні визнано смерть однієї потерпілої та тяжкі тілесні ушкодження ще трьох осіб, які отримали поранення через те, що зловмисника вчасно не зупинили. Максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Паралельно експерти обговорювали можливість застосування статті 426 КК – бездіяльність військової службової особи, однак вона поширюється виключно на військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Патрульна поліція не належить до цих категорій, тому кваліфікація за 367 виявилась єдино можливою. Процедурно підозра означає, що відтепер обоє офіційно мають статус підозрюваних із правом на захист, можуть знайомитися з матеріалами та оскаржувати дії слідчого. Після вручення підозри суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, що на практиці означає заборону залишати місто без дозволу слідчого, але не передбачає тримання під вартою. Таке рішення викликало неоднозначну реакцію, адже багато хто очікував більш жорсткого обмеження.
Порівняння статей, які фігурували в аналогічних справах щодо поліцейських
| Стаття КК | Склад злочину | Максимальне покарання | Приклади застосування |
|---|---|---|---|
| ч. 2 ст. 367 | Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки | до 5 років позбавлення волі | Справа патрульних у Дарниці, випадок із неналежним реагуванням на виклик у Львові |
| ст. 364 (ч. 1) | Зловживання владою або службовим становищем | до 3 років обмеження волі | Свавільне застосування сили під час затримання, оформлення фальшивих протоколів |
| ст. 365 (ч. 2) | Перевищення влади із застосуванням зброї чи спецзасобів | до 7 років позбавлення волі | Побиття затриманого в райвідділку, стрілянина на людній вулиці без потреби |
Реакція керівництва МВС та поліції
Майже одразу після того, як відео з місця події потрапило в соціальні мережі, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доручив провести службове розслідування і відсторонити обох інспекторів від виконання службових обов’язків. Голова Національної поліції Іван Вигівський на позачерговій нараді наголосив, що така поведінка неприпустима і суперечить базовим принципам роботи патрульних. Керівництво запевнило, що матеріали службового розслідування одразу передали до ДБР для ухвалення процесуального рішення.
У відомстві також ініціювали перевірку того, наскільки екіпажі забезпечені засобами індивідуального захисту, і заявили про додаткові закупівлі бронежилетів вищого класу. Окрім того, було анонсовано низку змін у системі психологічної підтримки поліцейських. Громадська рада при МВС підтримала рішучі заяви, але вказала на потребу публічного висвітлення результатів перевірки, аби не залишити простору для чуток. Перелік першочергових заходів, запроваджених після інциденту, виглядав так:
- відсторонення фігурантів та передача справи до ДБР;
- позапланове тестування на стресостійкість для всього особового складу столичних патрулів;
- оголошення тендеру на 3000 полегшених бронежилетів із комірним захистом;
- перегляд алгоритму дій у ситуаціях зі збройним нападом та впровадження міні-тренінгів щотижня;
- запровадження ротаційної системи “наставник – новачок”, щоб досвідченіші колеги супроводжували молодих інспекторів протягом першого року служби;
- створення постійної комісії з аналізу ризикових ситуацій для своєчасного коригування протоколів.
Як суспільство сприйняло втечу патрульних
Суспільний резонанс виявився миттєвим і потужним: за перші три доби після оприлюднення відео в соціальних мережах кількість негативних згадок про патрульну поліцію в українському сегменті інтернету зросла майже втричі порівняно з показниками тижневої давнини. Громадські активісти та правозахисники вимагали не лише покарати винних, а й провести системний аудит професійної придатності тих, хто вже носить форму. Окремі депутати подали запити щодо дотримання процедури відбору кадрів після реформи 2015 року.
Водночас лунали й голоси на захист молодих поліцейських, які нагадували про хронічне недофінансування, низьку заробітну плату та вкрай обмежений доступ до психологічної реабілітації. Експерти з правоохоронної діяльності зазначали, що один гучний випадок не повинен ставити під сумнів роботу всієї системи, однак він висвітлив давню проблему – недостатню готовність новачків до критичних інцидентів. Саме тому в коментарях часто повторювалася теза про те, що патрульним потрібен не просто курс молодого бійця, а повноцінна бойова психологічна підготовка. Відомий психолог-криміналіст у ефірі національного телеканалу висловив думку, що подібна поведінка – дзеркало глибшої управлінської кризи, а не лише особистої слабкості двох виконавців.
За результатами моніторингу соціальних мереж, проведеного аналітичним центром “Інтерньюз-Україна”, негативні згадки про патрульну поліцію в перші два тижні після інциденту зросли втричі, а хештег #поліціявтекла очолив тренди українського Твітера.
Уроки для системи безпеки
Після розголосу цієї справи Національна поліція переглянула навчальні програми для курсантів та чинних інспекторів. Основний акцент змістили з теоретичних лекцій на практичне моделювання стресових сценаріїв із використанням імітаційної зброї та піротехніки. Київський інститут післядипломної освіти поліцейських отримав доручення розробити модуль “Тактика дій під час збройного нападу в міських умовах”, який відтепер обов’язковий для всіх патрульних перед виходом на маршрут.
Водночас психологічна служба МВС запровадила обов’язкове щопіврічне тестування за методикою оцінки стійкості до стресу та виявлення ознак професійного вигорання. Поліцейських, які демонструють знижені показники, тимчасово переводять на адміністративні посади до проходження реабілітаційного курсу. Ці заходи, хоч і сприймаються скептиками як запізнілі, на ділі стали прямим наслідком того грудневого ранку. Ключові чинники, що сприяли виникненню небезпечної ситуації, досі залишаються предметом фахових дискусій, однак можна виокремити кілька найвагоміших:
- відсутність у молодих інспекторів реального бойового досвіду;
- недосконалість алгоритмів реагування, які не враховують ефекту розгубленості;
- недостатнє матеріально-технічне забезпечення патрулів засобами індивідуального захисту;
- формальний підхід до психологічних тренінгів під час первинної підготовки;
- брак чіткої комунікації між черговою частиною та екіпажем у надзвичайних ситуаціях;
- негативний вплив стресу, накопиченого через війну, що додатково розхитує психіку;
- недооцінка значення наставництва в адаптації новачків до вуличних реалій;
- слабка координація дій між різними підрозділами поліції на початковому етапі інциденту.
Резонансна справа двом патрульним, яких звинувачують у тому, що вони залишили місце теракту, оголила набагато глибші проблеми, ніж може здатися на перший погляд. Тут переплелися і недосвідченість, і прогалини в підготовці, і специфіка роботи в умовах постійної тривоги. Без перебільшення, цей інцидент став перевіркою для всієї системи на здатність швидко визнавати власні помилки та виправляти їх. Висновки, зроблені правоохоронним відомством, уже призвели до конкретних кроків, однак головним критерієм успіху буде довіра громадян, яку потрібно відновлювати не обіцянками, а реальними діями кожного поліцейського на вулиці.
