Правоохоронні органи Києва затримали місцеву мешканку, яка обіцяла за 37 тисяч доларів США вирішити проблеми з військовим обліком та судовими справами. Приводом для розробки стало звернення чоловіка, котрий уже передав перший транш, але запідозрив нечисте: посередниця почала вимагати дедалі більші суми під приводом нових “труднощів”. Оперативники Служби безпеки та поліції задокументували вимагання й отримання всієї суми готівкою під час контрольної закупки. Цей випадок викликав резонанс, адже зачіпає одразу дві болючі сфери – діяльність територіальних центрів комплектування (колишніх військкоматів) і судової гілки влади, де корупційні ризики традиційно високі. За даними слідства, фігурантка не була штатним працівником ТЦК, проте мала сталі зв’язки серед посадовців і суддів. Вона обіцяла “клієнту” забезпечити легальну відстрочку від мобілізації, зняти його з розшуку та навіть допомогти пройти військово-лікарську комісію з потрібним результатом. Тож далі – деталі справи, юридична кваліфікація та практичні поради, що допоможуть не потрапити в подібну пастку.
Як проходило затримання
Оперативна розробка тривала близько трьох тижнів. Жінка, яка представлялася колишньою співробітницею судової канцелярії, знайшла “клієнта” через спільних знайомих. Перша зустріч відбулася в кафе на набережній, де обговорили загальну канву майбутньої угоди. Згодом підозрювана навіть надіслала чоловікові копії внутрішніх інструкцій ТЦК, аби продемонструвати обізнаність. Вона пообіцяла повний супровід: від підготовки медичних документів із правильними діагнозами до винесення потрібного рішення районним судом. За кожен етап озвучувала окрему суму, але загальна ціна пакету становила рівно 37 000 доларів.
Щоб задокументувати злочин, правоохоронці вдалися до негласних слідчих дій. Першу частину коштів – 5 000 доларів – підозрювана отримала ще на початку тижня, і той момент зафіксовано на відео. Решту вона сподівалася забрати особисто під час зустрічі в офісі, який орендувала нібито для надання юридичних консультацій. Коли фігурантка перераховувала банкноти, до приміщення одночасно зайшли співробітники СБУ та поліції. Подальший обшук дав змогу вилучити не лише отримані гроші, а й чорнові записи з прізвищами, сумами та переліком так званих “боржників”. Усе це лягло в основу доказової бази.
Цікаво, що жінка демонструвала впевненість – під час перших допитів вона намагалася переконати слідчих, що кошти призначалися для оплати цілком законних адвокатських послуг. Проте зміст телефонних перемовин і переписка в месенджерах, де прямо обговорювалися “відкати” для лікарів та суддів, зруйнували цю версію. Наразі їй загрожує реальний строк і конфіскація майна.
Чому ТЦК і суд стають ласим шматком для хабарників
У період загальної мобілізації територіальні центри комплектування перетворилися на справжні вузли напруги. Через величезний потік військовозобов’язаних, брак кадрів і недосконалість електронних реєстрів процедура отримання відстрочки або звільнення від служби для пересічного громадянина часто перетворюється на бюрократичний квест. На цю розгубленість і роблять ставку ті, хто шукає легких грошей. Додайте сюди слабку обізнаність людей у власних правах – і отримаєте поживне середовище для посередників, які видають себе за всемогутніх “рішал”.
Судова ланка також не залишається осторонь. Будь-яка адміністративна справа про ухилення від військового обліку або порушення правил мобілізації може бути використана для тиску на людину. Непоодинокі випадки, коли хабарники пропонують за певну суму домовитися про закриття провадження, скасування постанови або навіть про зміну запобіжного заходу. Саме такі “послуги” й фігурують у більшості викритих схем. Усі вони розраховані на страх: мовляв, не даси грошей – отримаєш штраф, примусовий привід або кримінальну справу.
Особливою статтею спекуляцій став інститут бронювання. Працівники критичних підприємств отримують бронь, але бізнес не завжди вчасно подає списки. Це відкриває вікно для шахраїв, які пропонують внести людину до реєстру броньованих за кілька днів. Реальна ж бронь оформлюється виключно через Мінекономіки, і жоден співробітник військкомату тут нічого не вирішує. Але необізнаність грає на руку злочинцям. За офіційною статистикою, лише у 2024 році зареєстровано понад 180 кримінальних проваджень за фактами корупції у сфері мобілізації, а загальна сума хабарів сягнула кількох сотень тисяч доларів.
Практика показує, що в погоні за ілюзорною безпекою люди готові платити значні суми. Ось лише неповний перелік того, що зазвичай обіцяють зловмисники:
- оформлення довідки про непридатність до військової служби за станом здоров’я без реального обстеження;
- вплив на членів військово-лікарської комісії для позитивного або негативного висновку;
- зняття з військового обліку через вигадані підстави на кшталт догляду за хворою особою;
- скасування судових рішень про адмінстягнення за порушення правил обліку;
- прискорене оформлення документів для виїзду за кордон у період воєнного стану;
- отримання броні від мобілізації через підставні підприємства.
Варто визнати, що в окремих епізодах обіцянки підкріплювалися реальними зв’язками – без цього шахрайство не набуло б таких форм.
За даними Державного бюро розслідувань, середня сума неправомірної вигоди у справах про ухилення від призову коливається від 3 до 15 тисяч доларів. Факт вимагання 37 тисяч – один із найбільших і водночас показовий для розуміння масштабів корупції в цій сфері.
37 тисяч за пакет “гарантованих послуг”
У затриманій схемі чітко простежувалося своєрідне портфоліо. Жінка не просто обіцяла щось абстрактне, а розписувала поетапний план. На першому етапі вона збиралася домовитися в ТЦК, аби військовозобов’язаному не надсилали повістку протягом кількох місяців, поки готуються потрібні медичні документи. Далі – візит до “свого” лікаря, котрий за винагороду мав виписати висновок про наявність важкого хронічного захворювання. Після цього передбачався вплив на члена військово-лікарської комісії, аби той затвердив висновок без зайвих запитань.
Окремою статтею йшла робота з судом. Річ у тім, що чоловік, який потрапив у поле зору слідства, раніше вже отримував повістку й не з’явився за викликом, через що на нього було складено адміністративний протокол. Фігурантка пообіцяла через свої зв’язки в канцелярії суду забезпечити рішення про закриття справи “через відсутність складу правопорушення”. Гроші, за її словами, розподілялися між кількома учасниками схеми: частина – для працівників ТЦК, частина – для лікарів, частина – для помічника судді. Сама вона виступала координатором і отримувала близько 20 відсотків від загальної суми. Прикметно, що жінка мала реальний досвід роботи в суді – звільнилася кілька років тому, тому добре знала процедури й слабкі місця документообігу. Це дозволяло їй розповідати переконливі історії про те, як вона “особисто віднесе” заяву до потрібного кабінету.
Під час обшуку правоохоронці виявили блокнот, де всі ціни були розписані: “Відстрочка на 6 місяців – 8 тис.”, “Звільнення за станом здоров’я – 15 тис.”, “Супровід у суді – 10 тис.”, “Додатковий внесок за терміновість – 4 тис.”. Така деталізація свідчить, що схема була поставлена на потік, а замовники могли обирати опції як у кав’ярні. Жодного документального підтвердження “гарантій” не існувало. Усе будувалося на особистих домовленостях, що робило потерпілого абсолютно беззахисним у разі невиконання обіцянок. Водночас фігурантка вміло підігрівала страх: обіцяла, що без її участі чоловіка обов’язково притягнуть до кримінальної відповідальності вже за статтею про ухилення від мобілізації, а це передбачає до п’яти років позбавлення волі.
Які статті можуть застосувати і що загрожує
Слідчі вже оголосили затриманій підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України – зловживання впливом, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Ця стаття передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією майна. Проте остаточна кваліфікація може змінитися залежно від того, чи вдасться довести, що фігурантка діяла за попередньою змовою з конкретними службовими особами. У такому разі їм інкримінуватимуть отримання хабаря (ст. 368 КК), де покарання сягає 10 років із позбавленням права обіймати посади та конфіскацією. Адвокати підозрюваної, ймовірно, наполягатимуть на перекваліфікації на шахрайство, але оскільки йдеться про обіцянку впливу на службових осіб, слідство має намір доводити саме корупційний склад.
Важливо розуміти, що кримінальна відповідальність може настати і для того, хто передавав гроші. Хоча чоловік, який погодився на пропозицію, наразі перебуває в статусі свідка, йому варто пам’ятати: добровільне повідомлення про факт надання неправомірної вигоди до порушення кримінальної справи є підставою для звільнення від відповідальності за ст. 369 КК. Це стимулює викриття корупції і водночас дозволяє людині вийти зі схеми без кримінального переслідування.
Для наочності наведемо основні статті Кримінального кодексу, які можуть бути інкриміновані у цій справі, з відповідними санкціями:
| Стаття КК України | Діяння | Санкція |
|---|---|---|
| ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди службовою особою) |
Вимагання чи одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище | Позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна |
| ч. 3 ст. 369-2 (зловживання впливом) |
Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням | Позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією майна |
| ч. 1 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди) |
Надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах хабародавця | Штраф від 1 тис. до 4 тис. неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі до 4 років, або позбавлення волі на той самий строк; особа звільняється від відповідальності, якщо добровільно заявила про злочин |
Офіційна реакція та заяви посадовців
Служба безпеки України наголосила, що викриття схеми стало результатом планомірної роботи з виявлення корупції в органах, які забезпечують мобілізаційні заходи. У прес-релізі зазначено, що підозрювана не є державним службовцем, тому до кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті й ті, кому вона передавала гроші. Представник Київського міського ТЦК у коментарі для ЗМІ запевнив, що центр комплектування всіляко сприяє слідству та проводить внутрішню перевірку. Жодних прізвищ поки не названо, однак неофіційно говорять про ймовірне коло осіб із медичних установ.
Окремо варто згадати реакцію голови однієї з районних судових інстанцій. Він зауважив, що в суді триває службове розслідування щодо можливої причетності помічника судді, чий робочий номер фігурував у записах затриманої. Водночас посадовець нагадав, що суддівська спільнота засуджує будь-які спроби дискредитувати правосуддя і що поодинокі випадки не повинні кидати тінь на всю систему. Уповноважений з питань захисту прав військовослужбовців назвав цей інцидент ганебним і таким, що демотивує тих, хто добровільно став до лав ЗСУ, та висловив сподівання на показове покарання.
Громадські активісти та волонтери, які опікуються питаннями мобілізації, відреагували доволі гостро. На їхню думку, подібні історії підривають довіру до державних інституцій саме тоді, коли країна потребує максимальної консолідації. Чутлива тема призову й так викликає багато емоцій, а корупційні скандали лише підливають олії у вогонь.
Як захистити себе від шахраїв під час мобілізації
Насамперед варто засвоїти просту істину: всі рішення щодо надання відстрочки, звільнення від служби або бронювання ухвалюються винятково на підставі закону та підтверджених документів. Жоден працівник ТЦК не має права вимагати за це гроші. Навіть якщо вам кажуть, що без певної суми справа не зрушить з місця, раціональніше одразу звертатися до правоохоронців. Існує безліч прикладів, коли своєчасне реагування дозволяло не лише уникнути втрати коштів, а й викрити цілу мережу.
Окремо Міністерство оборони запустило гарячу лінію для повідомлень про порушення прав призовників, куди також можна звертатися з інформацією про корупційні прояви. Юристи радять дотримуватися кількох правил, які суттєво зменшують ризик стати жертвою:
- усі рішення ТЦК приймаються виключно на підставі закону, і будь-яка вимога сплати коштів є незаконною;
- для консультацій звертайтеся до офіційних джерел або до безоплатних правових консультацій, а не до приватних “помічників”;
- вимагання хабаря слід негайно фіксувати (аудіо-, відеозапис) і передавати до правоохоронних органів;
- існує гаряча лінія СБУ (0 800 501 482) та Національної поліції (102), де приймають повідомлення про корупцію;
- пам’ятайте: добровільна заява про надання хабаря звільняє від кримінальної відповідальності, якщо зробити це до того, як про злочин дізнаються оперативники;
- не вірте особам, які обіцяють “вирішити питання” за один візит або через знайомого суддю – без документального підтвердження такий шлях є відвертим шахрайством.
Окремо наголосимо: якщо ви стали свідком корупційних дій або самі опинилися під тиском, не бійтеся звертатися. Система захисту викривачів поки недосконала, але мовчання лише заохочує хабарників. З огляду на посилену увагу до мобілізаційних процесів, кожне звернення сьогодні має реальний шанс перетворитися на успішну операцію, як це сталося в Києві.
Випадок із 37-тисячним хабаром став черговим нагадуванням про те, що навіть у найбільш зарегульованих сферах знаходяться ті, хто намагається перетворити людський страх на джерело прибутку. Зусилля правоохоронців, реакція державних установ і обізнаність суспільства – лише ці три складові здатні поступово зруйнувати корупційні схеми. Поки триває слідство, громадянам залишається одне: уважно вивчати свої права, не довіряти гучним обіцянкам і пам’ятати, що чесний шлях до виконання конституційного обов’язку завжди безпечніший, ніж угода з хабарником, яка навіть у разі “успіху” рано чи пізно проявляється з негативного боку.
