Валіза зібрана, квитки куплені, а закордонний паспорт лежить у посольстві в очікуванні візи. Ситуація, знайома багатьом українцям. Оформлення другого закордонного документа більше не сприймається як екзотика, а стало буденною потребою для тих, хто цінує час і свободу пересування. Поспішати до міграційної служби варто не лише тоді, коли основний документ загублено чи зіпсовано. Нерідко саме наявність другого паспорта відкриває можливість без затримок вирушити у відрядження, поєднати кілька робочих візитів або спокійно чекати на штамп у консульстві, не боячись зірвати інші плани. Законодавство України цілком дозволяє мати два чинні закордонні паспорти, щоправда, із деякими процедурними нюансами, у яких ми зараз розберемося. Далі йтиметься про реальну практику 2026 року: від паперової підготовки до вручення готового буклета.
Кому реально потрібен другий паспорт і що каже закон
Постанова Кабінету Міністрів, яка регулює видачу паспортів для виїзду за кордон, прямо передбачає, що громадянин має право оформити другий закордонний паспорт, якщо основного документа недостатньо для реалізації його потреб. Тобто ніхто не вимагатиме доводити винятковість обставин нотаріально, але у заяві доведеться вказати причину: службові поїздки, навчання, лікування чи звичайний туризм, який потребує паралельного візового оформлення. Працівники міграційної служби сприймають таке звернення спокійно й давно перестали дивуватися людям із двома синіми книжечками в кишені. Законне підґрунтя закріплене в Правилах оформлення паспортних документів, де йдеться про те, що одна особа може одночасно володіти двома закордонними паспортами, якщо це не суперечить інтересам держави. Жодних прихованих обмежень для отримання другого примірника немає: ані за віком, ані за кількістю вже наявних поїздок.
Найпоширеніші підстави для другого паспорта виглядають так:
- часті відрядження до країн із різними візовими режимами;
- запланована подорож під час перебування паспорта у консульстві;
- робота водієм-міжнародником;
- навчання за кордоном із потребою періодично повертатися;
- необхідність мати чинний документ для виїзду до країн, куди в’їзд за ID-карткою неможливий;
- оформлення туристичної візи до однієї держави за наявності вже відкритої візи до іншої;
- власне бажання завжди тримати “запасний” проїзний документ.
Окремо варто наголосити, що паспорт-картка громадянина України у вигляді пластикової картки не замінює закордонного паспорта для більшості напрямків, а отже, другий паспорт стає справжньою паличкою-виручалочкою. Юристи радять не чекати авралу, а подавати заяву тоді, коли перший документ ще активний, адже процедура не вимагає його анулювання – обидва залишаються дійсними до закінчення власного строку.
Збираємо документи без зайвої метушні
Комплект паперів для другого закордонного паспорта практично не відрізняється від того, що подається на перший, проте є одна важлива деталь – в анкеті обов’язково проставляється відмітка “у зв’язку з оформленням другого паспорта”. Це не формальність, а ключовий пункт, завдяки якому система не блокуватиме попередній документ і дозволить виготовити новий. Заява заповнюється безпосередньо в підрозділі Державної міграційної служби або в центрі надання адміністративних послуг – співробітник друкує її з бази, а заявник лише перевіряє правильність внесених даних. Жодного ручного заповнення від руки більше не практикують, хіба що в консульських установах за кордоном.
Ось перелік того, що потрібно підготувати заздалегідь:
- оригінал внутрішнього паспорта-картки або паспорта-книжечки громадянина України;
- ідентифікаційний код платника податків;
- квитанція про сплату адміністративного збору;
- раніше видані закордонні паспорти, якщо термін їхньої дії ще не сплив;
- довідка про зміну прізвища, імені чи по батькові, коли такі зміни мали місце;
- документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо подача відбувається за межами держави;
- свідоцтво про народження для неповнолітньої дитини, що вклеюється до паспорта батька, але дорослим воно не потрібне.
Фотографії приносити не треба – цифрове зображення робиться на місці, а відбитки пальців знімаються за допомогою сканера. Бажано заздалегідь перевірити, чи немає заборгованостей по виконавчих провадженнях, оскільки наявність відкритих боргів не блокує оформлення, але може затягнути перевірку. З власного досвіду відвідувачів, які регулярно звертаються до сервісних центрів, рекомендують робити копії всіх сторінок внутрішнього паспорта, хоча офіційно їх не вимагають. При собі потрібно мати готівку чи банківську картку, адже термінали сплати стоять безпосередньо у приміщенні установи.
Як записатися до міграційної служби через інтернет
Черги до кабінетів ДМС залишилися у минулому завдяки електронним записам, які доступні цілодобово через портал “Дія” або на офіційному сайті Державної міграційної служби. Система працює просто: обираєте регіон, зручний підрозділ, вказуєте тип послуги – “оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон” – і бачите календар вільних слотів. Найбільш популярні години, зазвичай із дев’ятої до одинадцятої ранку, розбирають швидко, але оновлення бази відбувається щодня о восьмій, тому пощастить уважним. Після підтвердження запису на електронну пошту надходить лист із номером у черзі, який бажано не видаляти до самого візиту.
Альтернативний шлях – запис через термінал у приміщенні ЦНАПу, якщо місто обладнане такими кіосками. Там же часто можна одразу сплатити послугу, отримавши квитанцію з QR-кодом. Подекуди адміністратори практикують живу чергу, але за нею стояти доведеться від півгодини до двох, тому краще витратити п’ять хвилин на реєстрацію з дому. Для тих, хто перебуває за кордоном, є можливість звернутися до консульства – запис там зазвичай ведеться через окрему електронну систему, посилання на яку розміщують на сторінках дипломатичних установ. Варто врахувати, що консульська процедура триваліша і коштує дорожче, зате вона доступна українцям незалежно від місцеперебування.
Окремий лайфхак від мандрівників зі стажем: якщо терміново потрібен другий паспорт, а найближчих дат у системі немає, можна періодично перевіряти скасування записів – хтось відмовляється від броні, і слот звільняється. Також не зайвим буде телефонувати до конкретного територіального підрозділу і уточнювати, чи ведуть вони окремий резервний список для термінових випадків.
Фотографування та біометрія чому це важливо не пропускати
Біометричні дані – серцевина сучасного паспорта, і на стадії їх зняття виникає чимало технічних нюансів. Цифрова фотокамера в кабінеті працівника міграційної служби фіксує обличчя в анфас без посмішки, а спеціальне програмне забезпечення одразу перевіряє відповідність вимогам ІКАО: рівномірне освітлення, закриті вуха, відсутність відблисків на шкірі. Тому прохання зняти окуляри, прибрати чубчик з чола або розпустити волосся – не забаганка інспектора, а сувора вимога, без виконання якої система не прийме знімок. На обличчі не повинно бути великих прикрас, а головний убір дозволений лише за релігійними переконаннями, і то з обов’язковим відкриттям овалу обличчя.
Дактилоскопія для другого паспорта проводиться так само, як і для першого, – беруться відбитки вказівних пальців обох рук, а за неможливості зняти чіткий малюнок оператор фіксує позначку “відбиток відсутній”. Це не впливає на чинність документа, але в країнах з суворим контролем може викликати додаткові запитання. Під час підпису на графічному планшеті варто двічі переконатися, що підпис вийшов таким, як на внутрішньому паспорті, інакше на кордоні виникнуть непорозуміння. Процедура триває від п’яти до дванадцяти хвилин, після чого заявнику видають розписку з реєстраційним номером, за яким потім можна відстежувати готовність документа.
Представники ДМС наголошують, що вдруге приходити на біометрію не потрібно, якщо заявка подана на другий паспорт упродовж одного року після зняття відбитків для першого – система підтягне наявні дані автоматично. Але на практиці краще налаштуватися на повторне сканування, оскільки база іноді не синхронізується між регіонами. Таку дрібницю, як сухість шкіри пальців, теж недооцінювати не слід: за кілька годин до візиту бажано нанести зволожувальний крем, щоб уникнути багаторазових спроб.
Скільки чекати і чи можна пришвидшити
Терміни виготовлення закордонного паспорта у 2026 році залишаються стабільними: стандартний документ обіцяють видати за 20 робочих днів, терміновий – за 7, але ці цифри варто сприймати тверезо, адже відлік починається з моменту надходження заявки до поліграфкомбінату, а не з дати візиту до інспектора. На практиці від моменту подачі до вручення готового паспорта минає в середньому 25–30 календарних днів для звичайної черги і 10–12 – для прискореної. Якщо додати святкові періоди або пікове навантаження напередодні літніх відпусток, очікування розтягується ще більше, тому планувати поїздку потрібно із запасом.
Основні параметри отримання другого закордонного паспорта у 2026 році
| Тип послуги | Термін виготовлення | Орієнтовна вартість (станом на 2026) |
Де подати |
|---|---|---|---|
| Звичайне оформлення | 20 робочих днів | 856 грн | Територіальний підрозділ ДМС або ЦНАП |
| Термінове оформлення | 7 робочих днів | 1498 грн | Виключно підрозділи ДМС (не всі ЦНАПи надають) |
| Оформлення через закордонну дипустанову |
до 3 місяців | залежить від консульського збору | Посольство / консульство України |
Відстеження статусу заявки відбувається на офіційному порталі ДМС у розділі “Перевірка готовності”, де потрібно ввести серію та номер внутрішнього паспорта або код розписки. Повідомлення про готовність іноді затримується, тож краще раз на кілька днів самостійно моніторити оновлення. Якщо термін вийшов, а статус не змінюється, варто зателефонувати до гарячої лінії міграційної служби або написати електронне звернення – у відповідь зазвичай надають роз’яснення щодо реального стану друку. У випадку з ЦНАПами забрати паспорт можна лише там, де його подавали, а от при оформленні в ДМС допускається отримання в будь-якому підрозділі за попередньою домовленістю.
Два паспорти одночасно приховані нюанси використання
Маючи на руках два чинні документи, важливо розуміти, як ними оперувати, щоб не потрапити в халепу. Перше й головне: кожен паспорт має власний термін дії, і прострочений анулюється автоматично. Ніхто не забороняє пред’являти другий буклет замість першого на кордоні, але слід пам’ятати, що візи, видані на один документ, не переносяться на інший, тому доведеться чітко відстежувати, який саме паспорт “зв’язаний” із конкретною країною. Працівники прикордонної служби радять зберігати обидва паспорти окремо: один завжди залишається вдома або в готелі, а другий береться в поїздку – це мінімізує ризик одночасної втрати.
Цікавий момент: один із паспортів можна використовувати для подорожей до країн із безвізовим режимом, а другий – для отримання віз, і жодних суперечностей між ними не виникає, оскільки кожен документ має унікальний номер і мікросхему з біометричними даними.
Не менш суттєвим є факт, що при оформленні другого паспорта після викрадення або втрати першого процедура ускладнюється – доведеться надати талон-повідомлення з поліції, а термін виготовлення автоматично зсувається до 30 робочих днів. Тому практичний сенс має вчасне замовлення дубліката ще до настання неприємностей, коли попередній документ цілий. Забудькуватість теж може дорого коштувати: виїхавши за кордон із одним паспортом, не можна доручити родичам отримати другий за довіреністю – особиста присутність власника обов’язкова, крім випадків оформлення дитячого документа батьками.
Ще одна деталь, яку часто оминають увагою, – оформлення другого паспорта не скасовує й не призупиняє дію першого, навіть якщо той містить відкриті візи. Завдяки цьому дехто свідомо розводить потоки: один паспорт віддають під робочі візи, інший – під туристичні, що дозволяє не порушувати правило про обмежену кількість сторінок, вільних від штампів. Звісно, закордонні установи бачать у базі всі видані документи, але відмовити у в’їзді через наявність паралельного паспорта вони не мають права. Головне – чесно відповідати на запитання офіцера та не плутати, який саме паспорт є основним у конкретній подорожі.
Таким чином, схема з двома закордонними паспортами давно перестала бути чимось дивним і перетворилася на зручний інструмент для людей, які багато пересуваються. Відкладати заяву на потім немає жодного змісту, адже підготовка займає мінімум часу, а виграш у мобільності – очевидний. Можливість не відмовлятися від запланованого візиту до Європи, коли основний паспорт застряг у посольстві десь на іншому континенті, дорогого вартує. Залишається лише перевірити перелік документів, записатися на прийом і через кілька тижнів отримати додатковий “ключ” до світу.
