Ім’я Олександра Трепака у військових колах нерозривно пов’язане зі створенням Сил спеціальних операцій сучасної України. Коли у 2016 році цей рід військ отримав офіційний статус, саме він став першим командувачем, а його позивний ‘Редут’ швидко набув символічного значення – фортеця, яку не здолати. За плечима генерал-майора – десятки років служби, досвід АТО, навчання за кордоном і безпрецедентна трансформація підрозділів спецпризначення. Сьогодні, коли світ говорить про феномен українського спротиву, дедалі частіше згадують саме ‘Редута’ – людину, яка на переломному етапі змогла перетворити набір розрізнених частин на злагоджений механізм. Нижче детально розібрано, як офіцер з артилерійською освітою спромігся вибудувати одну з найбільш закритих і ефективних структур Збройних сил.
Хто такий Олександр Трепак і чому він став Редутом
Олександр Сергійович Трепак народився 25 серпня 1971 року. Базову військову освіту здобув у Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі, яке закінчив 1993-го. Згодом опанував програми Національної академії оборони України та Національного університету оборони, де отримав підготовку оперативно-стратегічного рівня. Офіцерська кар’єра починалася в артилерійських підрозділах, але швидко вийшла за вузькі рамки – Трепак пройшов шлях від командира взводу до заступника командира 95-ї окремої аеромобільної бригади. Навесні 2014 року, з початком бойових дій на сході, його призначили начальником штабу – першим заступником командувача Високомобільних десантних військ. Саме в цій ролі він координував оборону аеропорту ‘Донецьк’, а пізніше – організований вихід українських підрозділів із терміналів після багатомісячних боїв. Про його дії під час тих подій згадують як про приклад військового вишколу: попри постійні обстріли, ‘Редут’ організував ротацію підрозділів, налагодив евакуацію поранених та підтримував зв’язок із зовнішнім командуванням. Після повернення з-під Донецька Президент відзначив його орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, що стало публічним визнанням заслуг. Тоді й закріпився позивний ‘Редут’: підлеглі побачили в ньому командира, здатного тримати оборону навіть тоді, коли противник має кількісну перевагу. Цей досвід виявився визначальним, коли в березні 2015 року Трепаку доручили очолити управління Сил спеціальних операцій Генерального штабу, а за рік – весь новостворений рід військ.
Народження ССО крізь призму першого командувача
До 2014 року в Україні існували окремі підрозділи спецпризначення, підпорядковані різним відомствам – Сухопутним військам, ВДВ, Головному управлінню розвідки. Вони не мали єдиної системи управління, стандартів підготовки та навіть уніфікованого озброєння. Бойові дії швидко довели потребу в окремому роді сил, здатному проводити весь спектр спеціальних дій. Трепак отримав політичну підтримку й фактично з нуля почав формувати структуру, орієнтуючись на доктрини НАТО. Першим кроком стало об’єднання розрізнених частин під командуванням ССО: до складу ввійшли 3-й окремий полк спеціального призначення, 8-й окремий полк спецпризначення, а також новостворений центр спеціальних операцій ‘Захід’. Одночасно запрацював 140-й центр ССпО – основна кузня кадрів, де бійці проходили інтенсивний базовий курс за програмами, наближеними до стандартів SOF. Командувач наполягав на необхідності створення так званих команд ‘Альфа’ – Operational Detachment Alpha, малих груп із 12 осіб, здатних автономно діяти в тилу ворога. Уже до літа 2016 року Президент підписав указ про офіційне затвердження ССО як окремого роду військ, що надало юридичну та фінансову незалежність. Паралельно Трепак особисто контролював будівництво полігонів, закупівлю спеціального обладнання та зв’язку, домагаючись максимальної сумісності з підрозділами Альянсу. Важливою віхою став запуск спільних навчань із підрозділами SOF країн НАТО. У 2018 році українські оперативники вперше брали участь у маневрах ‘Flaming Sword’ у Литві, де отримали схвальні відгуки партнерів. Трепак домагався, щоб мовна підготовка стала обов’язковою складовою бойового навчання, без чого повноцінна інтеграція була б неможливою.
Олександр Трепак став першим українським генералом, який пройшов повний курс підготовки командирів спецпідрозділів у Об’єднаному університеті спеціальних операцій США (JSOU) у 2017 році. Це дозволило йому адаптувати західну оперативну культуру до українських реалій.
Хронологія ключових рішень у розбудові ССО за командування Трепака:
| Рік | Подія | Результат |
|---|---|---|
| 2015 | Створення управління ССО Генштабу | Централізація планування, початок об’єднання розрізнених підрозділів |
| 2016 | Офіційне проголошення ССО як окремого роду військ | Юридична самостійність, окремий бюджет, система підготовки |
| 2017 | Запровадження стандартів SOF НАТО у навчальних центрах | Сумісність із підрозділами Альянсу, участь у міжнародних навчаннях |
| 2018–2019 | Створення тактичних груп спеціальних операцій | Автономність малих команд, здатність діяти в глибокому тилу противника |
| 2020 | Досягнення оперативної готовності ССО | Здатність виконувати весь спектр спеціальних дій без зовнішньої допомоги |
Кадровий фільтр Редута і нова школа спецпризначенців
Одним із наріжних каменів оновлених ССО стала система відбору, яку часто називають ‘кадровим фільтром Редута’. Командувач наполягав, що фізична витривалість – лише базова умова, а вирішальне значення мають психологічна стійкість, інтелект і здатність ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Кандидати проходили багатоетапне тестування, яке включало симуляцію стресових ситуацій, роботу в ізоляції та оцінку морально-вольових якостей. Відсів сягав 70-80 відсотків, що гарантувало потрапляння до лав лише найбільш умотивованих. Трепак особисто брав участь у фінальних співбесідах з офіцерами, аналізуючи не лише послужний список, а й реальний бойовий досвід. Паралельно запрацювала програма ‘SOF pipeline’ – безперервний цикл підготовки, який тривав від 9 до 18 місяців і охоплював вогневу, тактичну, медичну, інженерну та інформаційно-психологічну складові. Усе це відбувалося на тлі активного залучення інструкторів зі США, Великої Британії, Канади та інших держав, що дало змогу мінімізувати вплив радянської школи.
Основні принципи кадрової політики, запровадженої Трепаком, можна звести до такого переліку:
- пріоритет реального бойового досвіду перед формальними показниками вислуги;
- обов’язковість психологічного стрес-тесту для всіх без винятку кандидатів;
- відмова від комплектування за принципом ‘людей під посади’ на користь ‘посад під людей’ – штатний розпис адаптували під сильні сторони конкретних фахівців;
- безперервна ротація через навчальні центри не рідше одного разу на рік;
- запровадження системи наставництва, коли досвідчений оперативник супроводжує молодого бійця протягом першого року служби;
- індивідуальний план розвитку для кожного військовослужбовця з урахуванням цивільних навичок
За лаштунками відомих спецоперацій
Більшість місій, до яких був причетний ‘Редут’, залишаються засекреченими, однак окремі епізоди стали надбанням публічного простору. Ще до офіційного оформлення ССО підрозділи спецпризначення під координацією Трепака здійснювали рейди в тилу противника, знищували склади боєприпасів і порушували логістичні ланцюжки сепаратистів. Пізніше, у 2017-2018 роках, групи ССО провели низку операцій із ліквідації польових командирів незаконних збройних формувань, а також із визволення заручників. У 2019 році підрозділи ССО спільно з СБУ успішно провели операцію зі звільнення викрадених осіб на лінії зіткнення – деталі досі не розголошуються, однак учасники тієї місії отримали державні нагороди. Характерною рисою підходу ‘Редута’ було поєднання агентурної розвідки, технічного супроводу та точкового вогневого ураження, що знижувало ризик для цивільного населення. Сам Трепак у рідкісних інтерв’ю наголошував, що головним критерієм успіху є збереження життя бійців, тому надмірний ризик ніколи не схвалювався. Такий підхід різко контрастував із радянською практикою ‘виконання завдання будь-якою ціною’. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році офіцери, підготовлені за його стандартами, продемонстрували виняткову ефективність у координації опору на тимчасово окупованих територіях та забезпеченні руху спротиву. Наприклад, дії ССО на Херсонщині та в районі Чорнобильської зони засвідчили, що закладена Трепаком модель малих груп виявилася надзвичайно живучою й результативною навіть в умовах повномасштабної війни. Окрім того, українські оперативники неодноразово вражали об’єкти в глибокому тилу противника, що підтвердило правильність курсу на оперативну автономію.
Спадщина, що переформатувала військову доктрину
Вплив Олександра Трепака виходить далеко за межі формальних термінів перебування на посаді. Він практично переписав концепцію застосування ССО, зробивши ставку на гнучкі тактичні групи, а не громіздкі батальйонні структури. Саме за нього було закладено основи інтеграції кіберспроможностей, глибинного аналізу даних і психологічних операцій у єдиний комплекс спеціальних дій. Це дало змогу українським операторам конкурувати з найкращими підрозділами світу. Колишні підлеглі згадують про вимогливість командувача до деталей – від якості спорядження до планування логістики на кілька рівнів уперед. Така скрупульозність у поєднанні з довірою до ініціативи на місцях сформувала ту унікальну культуру, яку сьогодні нерідко називають ‘школою Редута’. Показово, що навіть після звільнення Трепака з посади командувача ССО його концептуальний документ ‘Перспективи розвитку ССО до 2025 року’ залишався дорожньою картою для наступників.
За часів Трепака вдалося розвинути такі напрями спеціальних дій, як:
- глибинна розвідка та рейди на території, контрольовані противником;
- прямі бойові дії з точковою ліквідацією цілей;
- підготовка сил спротиву на окупованих територіях;
- інформаційно-психологічні операції для деморалізації ворога;
- звільнення заручників та евакуація цивільного населення з небезпечних зон
Продовження курсу після зміни командування
У серпні 2021 року Трепака звільнили в запас, а керівництво ССО перейшло до іншого генерала. Проте вектор розвитку не змінився – так вважають більшість військових експертів. Фундаментальні напрацювання, включно з системою відбору, навчальними програмами та стандартами оперативної сумісності, залишилися недоторканими. Більше того, багато офіцерів, які пройшли крізь ‘кадровий фільтр Редута’, обіймають керівні посади і продовжують розвивати отриману базу. Призначення на посаду командувача оперативного командування ‘Північ’ у лютому 2024 року багато хто сприйняв як логічне продовження кар’єри, адже перед генералом постали завдання, що потребували швидкої адаптації його методів до масштабу загальновійськових операцій. Співробітники штабу відзначають, що він одразу взявся за перебудову системи логістики та зв’язку, використовуючи напрацювання часів ССО. Сам факт такого призначення підкреслює, що методики управління, випробувані в спецопераціях, виявилися універсальними й ефективними для загальновійськових структур.
Підсумовуючи, варто зазначити, що Олександр Трепак не просто очолив новостворений рід військ – він задав йому такий імпульс, який дозволив за лічені роки вийти на рівень провідних армій Альянсу. Поєднання бойового досвіду, відкритості до західних стандартів і перфекціонізму в кадровій роботі перетворило ССО на інструмент, здатний вирішувати завдання найвищого рівня складності. Саме тому сьогодні, коли говорять про український спецназ, прізвище ‘Редут’ згадують як фундатора й архітектора цієї сили, чий вплив відчуватиметься ще не одне десятиліття.
