Щоранку на вулиці Юрія Смолича збирається черга, яка швидко розсмоктується з прибуттям низькопідлогового тролейбуса. Мешканці Голосіївського району вже багато років довіряють маршруту №39, щоб без пересадок дістатися до метро Либідська. Цей напрямок не губиться серед десятків столичних ліній завдяки стабільному випуску машин і продуманому розкладу, хоча водночас має власний характер, який варто зрозуміти перед поїздкою.
Міський електротранспорт тут часто сприймають як щось само собою зрозуміле, однак тролейбус №39 рідко розчаровує тих, хто знає його звички. Від заторів на проспекті Науки до сезонного збільшення інтервалів – у цій публікації зібрано те, що справді стане в пригоді щоденному пасажирові чи гостю столиці.
Маршрут 39 як частина транспортної мережі Голосієва
Колись цей маршрут обслуговували старі Škoda 14Tr, які неможливо було сплутати з жодними іншими завдяки характерному гудінню двигуна. Пізніше, із масштабним оновленням рухомого складу, на лінію вийшли вітчизняні Богдан Т90117, частина з яких обладнана автономним ходом. Таке технічне переоснащення дало змогу компенсувати тимчасові знеструмлення контактної мережі й навіть підтримувати сполучення під час ремонтних робіт, хоча основний маршрут залишається повністю під дротами.
Тролейбус №39 з’єднує спальний масив у районі вулиць Юрія Смолича та Героїв Оборони з транспортним вузлом біля станції метро Либідська. По суті, він виконує роль підвізного маршруту, який приймає на себе величезний пасажиропотік у ранкові й вечірні пікові години. Через це на зупинках біля Голосіївської площі рідко буває порожньо. Маршрут також перетинається з трамвайними лініями та кількома автобусними напрямками, що робить його зручним вузлом для подальших пересадок.
Загальна довжина маршруту трохи менше десяти кілометрів. Водії добре знають усі складні ділянки: звуження проїжджої частини біля ринку, нерегульовані пішохідні переходи, де доводиться пригальмовувати частіше, та ділянку з інтенсивним рухом вантажівок неподалік промзони. Усе це безпосередньо впливає на реальний час у дорозі, тому електронне табло на зупинках іноді показує оптимістичні цифри, які варто подумки множити на коефіцієнт пробок.
Цікаво, що попри відносно невелику відстань, маршрут проходить через кілька контрастних міських середовищ: тихі двори Голосієва, жвавий проспект Науки з його адміністративними будівлями та зрештою багатоповерхівки навколо Либідської площі. Така строкатість робить поїздку візуально насиченою, і навіть у переповненому салоні можна впіймати цікавий урбаністичний ритм.
У 2021 році на маршруті протестували перший тролейбус з автономним ходом, який зміг подолати майже кілометр без контактної мережі – це дало змогу не скасовувати рейси під час заміни дротів на ділянці біля Голосіївського проспекту.
Усі зупинки в обох напрямках з орієнтирами
Запам’ятати схему руху значно простіше, якщо прив’язати кожну зупинку до помітного об’єкта. У напрямку до метро Либідська тролейбус стартує від кінцевої “Вулиця Юрія Смолича”, яка розташована поруч із житловими висотками та супермаркетом. Далі прямує повз “Вулицю Героїв Оборони”, де зручно пересісти на автобуси, що йдуть у бік Теремків. Наступна – “Проспект Голосіївський”, біля якої знаходиться відділення пошти й кілька кав’ярень.
Після цього тролейбус виїжджає до “Голосіївської площі”, яку неможливо пропустити через велику кількість торгових точок і зупинок іншого транспорту. Потім – “Провулок Голосіївський”, де зазвичай виходить чимало студентів, адже поруч корпуси одного з університетів. Після провулку колія йде вздовж проспекту Науки, де розташована зупинка “Проспект Науки”, а далі “Вулиця Блакитного” – місце, яке багато хто плутає з однойменною станцією метро, хоча вона залишається трохи віддаленою. Заключний відрізок пролягає повз “Либідську площу” до кінцевої “Станція метро Либідська” – тут вихід одразу біля вестибюля підземки.
У зворотному напрямку послідовність майже дзеркальна, однак з’являється зупинка “Вулиця Івана Підкови” замість одного з провулків. Це пов’язано зі схемою організації руху, яка передбачає лівий поворот на іншому перехресті. Пасажири, що прямують до Голосіївського парку, часто виходять саме на цій зупинці, адже звідси зручно дійти пішки до озер. Також варто мати на увазі, що кінцева “Вулиця Юрія Смолича” у зворотному напрямку обслуговується на тій же платформі, що й початок маршруту, тому не доведеться шукати інший посадковий майданчик.
Реальний розклад руху, від чого залежить точність
Офіційний випуск на лінію починається близько шостої ранку й триває до півночі, хоча останні рейси в робочі дні можуть вирушати з кінцевих на 10–15 хвилин раніше заявленого. Найщільніший інтервал у пік становить 6–8 хвилин, проте якщо на проспекті Науки трапилася аварія або перекриття, водії фізично не можуть вкластися в графік, тож трамвайне сполучення стає надійнішим варіантом. У міжпіковий час проміжок між машинами зростає до 14–17 хвилин, через що більшість пасажирів починає поглядати на застосунок “Київ Цифровий”, аби не стовбичити на зупинці зайвого.
Цікава деталь: у вихідні інтенсивність руху майже не знижується зранку, але водночас після десятої ранку інтервал може помітно розтягуватися. Пояснюється це тим, що значна частина мешканців Голосієва в суботу та неділю прямує до ринку біля метро Либідська або на прогулянку до центру, і транспортний попит залишається високим лише в перші години. Диспетчерська служба відстежує наповненість салонів через камери, і при різкому зростанні кількості пасажирів може оперативно додати резервну машину з депо, хоча таке трапляється не частіше двох разів на тиждень.
Варто також пам’ятати, що під час сильної зливи або ожеледі контактна мережа потребує додаткової уваги. Штанги можуть частіше злітати з дротів, і водієві доводиться виходити, щоб повернути їх на місце. У такі моменти затримка може розтягнутися на 7–10 хвилин, а “хвіст” із тролейбусів позаду зупиняється. Саме тому досвідчені кияни тримають у телефоні альтернативний маршрут через трамвай або йдуть пішки до метро, якщо бачать, що на табло час прибуття раптово “прикрають”.
Окрема історія – період відпусток у липні-серпні, коли навантаження падає майже на третину. Частину машин знімають із лінії для планових ремонтів, через це інтервал може сягати 20 хвилин. Про це не завжди повідомляють на сайті КМДА, тому найкращий спосіб дізнатися актуальний графік – увімкнути сповіщення в транспортному застосунку.
Оплата та пересадки, що дають змогу оптимізувати маршрут
У тролейбусі №39 діє загальноміська система електронного квитка, а от паперові талони давно лишилися в минулому. Прикласти транспортну картку до валідатора можна на будь-яких дверях, але найменше тисняви біля апарата в центрі салону, куди більшість пасажирів просто не доходить у години пік. Оплата через банківську картку або смартфон з NFC працює стабільно, хоча іноді термінал “зависає” на кілька секунд під час переходу між станціями мобільного зв’язку – це не привід панікувати, а водій зазвичай просить дочекатися сигналу.
Для тих, хто планує пересісти на метро чи автобус, вигідно активувати місячний проїзний або скористатися функцією пересадки зі знижкою в застосунку. Важливий нюанс: тролейбус прибуває безпосередньо до вестибюля метро Либідська, тому пересадка займає лічені хвилини. Якщо прямувати в бік центру, можна вийти на “Голосіївській площі” та пересісти на трамвай №12, який іде до Подолу, або залишитись у тролейбусі до кінцевої і вже звідти спуститися в підземку.
Часто пасажири комбінують поїздку з пішою прогулянкою: виходять на “Вулиці Блакитного” і через парк прямують до Виставкового центру. У такому разі одна поїздка дає змогу оминути завантажений перегін, а свіже повітря стає приємним бонусом.
Слушні поради від постійних пасажирів
Місцеві мешканці вже виробили власні звички, які рятують час і нерви навіть у найзаплутаніші транспортні дні. Ось кілька з них:
- обирайте зупинку “Проспект Голосіївський” для посадки, якщо мешкаєте неподалік – звідси ще можна встигнути сісти до напливу людей з кінцевої;
- у вечірні години після 19:00 інтервал зростає до 14 хвилин, тому краще підгадувати вихід під конкретний рейс через застосунок;
- не покладайтеся на розклад у дощову погоду, оскільки штанги злітають частіше, і це збиває графік;
- тримайте при собі невелику суму на транспортній картці, бо термінали іноді не зчитують банківські картки через збій зв’язку;
- уникайте посадки в перші двері, якщо бачите, що там скупчення з дитячими візками – середній валідатор майже завжди вільніший;
- перевіряйте завчасно сповіщення про ремонтні роботи на проспекті Науки, тому що перекриття одразу “відрізає” тролейбусну лінію на кілька годин;
- у морозний день одягайтеся тепліше, оскільки опалення в салоні вмикається не завжди вчасно на перших рейсах
Альтернативні способи дістатися до метро Либідська
Іноді обставини складаються так, що чекати на тролейбус немає сенсу. Тоді виручає трамвайний маршрут №12, чия кінцева також біля метро Либідська, але рух відбувається через вулицю Саперно-Слобідську, минаючи глухі затори проспекту Науки. Правда, в обідню пору інтервал у трамвая теж не найменший – до 16 хвилин, тому перевага не завжди очевидна. Маршрутки №231 та №450 пропонують швидший проїзд, однак у години пік там така сама тиснява, а вартість може бути вдвічі вищою.
Багато молодих мешканців Голосієва взагалі надають перевагу велосипеду або самокату в теплу пору року, адже від вулиці Смолича до метро прокладено велодоріжку вздовж проспекту Голосіївського. Шлях займає близько 20 хвилин, що часто швидше, ніж дочекатися тролейбуса у міжпіковий період. До того ж такий спосіб дає змогу потрапити до метро, не залежачи від перепадів напруги в контактній мережі.
Для тих, хто мешкає ближче до Голосіївської площі, реальною альтернативою стає піший перехід до станції метро Голосіївська, що на синій гілці. Щоправда, це має сенс лише за умови, що потрібно їхати в бік Теремків або Куренівки, інакше доведеться робити зайву пересадку. Під час транспортного колапсу саме цей варіант рятує, бо дозволяє оминути пробку на Либідській площі, яка сковує і тролейбуси, і приватний транспорт. Дехто комбінує: доїжджає до “Провулку Голосіївського” на 39-му, а далі йде пішки 10 хвилин до метро Голосіївська, уникаючи фінального завантаженого перегону.
Тролейбус 39 у цифрах і порівняннях
Основні технічні й експлуатаційні характеристики маршруту наведено в таблиці нижче
| Показник | Значення |
|---|---|
| Довжина маршруту | 9,8 км |
| Кількість зупинок | 14 у прямому напрямку, 15 у зворотному |
| Тривалість рейсу | 40–50 хвилин залежно від трафіку |
| Інтервал у пік | 6–8 хвилин |
| Інтервал у міжпік | 12–17 хвилин |
| Тип рухомого складу | Богдан Т90117, частково з автономним ходом |
| Рік останнього оновлення парку | 2022 |
| Наявність автономного ходу | Так, частково |
Якщо порівнювати з трамваєм №12, виграш у часі на тому ж відрізку не завжди стабільний. Тролейбус рідше затримується через припарковані автівки на коліях, але чутливіший до стану контактної мережі. З маршрутками різниця в ціні очевидна, хоча комфорт нових тролейбусів часто переконує навіть тих, хто звик до швидших, але тісніших поїздок.
Насамкінець хочеться зауважити, що тролейбус №39 – це не просто цифра на табло. За роки існування він став для Голосієва чимось на кшталт надійного сусіда, якого знаєш в обличчя. У його салоні перетинаються долі студентів, пенсіонерів, робітників промзони та звичайних сімей, які поспішають у справах. Зважаючи на те, що транспортна мережа Києва продовжує змінюватися, маршрут, скоріше за все, збереже ядро зупинок, а технічні вдосконалення лише додадуть пунктуальності. Для щоденного користування важливо тримати під рукою актуальний цифровий сервіс, а в голові – пару альтернативних шляхів. Тоді навіть у день, коли місто стоїть у заторах, ви дістанетеся туди, куди планували, без зайвого стресу й спізнень.
